Унївскій уряд деканальний внїс до Митрополичої Консисторії д. 11 мая с. р. таке предложенє: Сумні факти поучають, що многі сини священичі, стративші в дитиньстві родичів, лишаються в крайній нуждї без вихованя і стаються тягарем для родини, у котрої мусять проживати, а остаточно не дізнавши потрїбної опіки часто попадають на бездороже і марнїють. Суть вправдї заведеня і бурси, в котрих подібні сироти одержують притулок і вихованє, но все таки оказались они єще недостаточними. В виду того піднїс о. Доманик, парох з Ляшок кор., на соборчику в Станимирї дня 25 цвітня с. р. гадку, чи не добре би було, щоби основати бурсу, в котрій би виключно такі сини-сироти священ. находили притулок, опіку і побирали науки відповідно до их уздібненя? Але що всякі заведеня потребують фондів, проте зібране священьство по довшій дискусії над поставленим предметом ухвалило, подати згадане внесенє під розвагу і опіку Митр. Консисторії, і просити, щоби Консисторії завізвала все духовеньство до предложеня своєї гадки в тім дїлї, а в данім разї завізвати до складок на основанє згаданої бурси; дальше вносить забране священьство, щоби та бурса була основаною у Львові, бо тут суть різні школи, в котрих сироти могли-би відповідно до их уздібнена побирати науки і в кінци просить, щоби так основану бурсу Консисторія зволила приняти під свій виключний заряд. Унївскій уряд деканальний надіслав зложені добровільно 17 зр., котрі Консисторія приняла в депозит з заявленє о. Павла Бачиньского з Глинян-Заставя, що на случай принятя сего предложеня і введена в житє згаданої сирітскої бурси зложить добровільно 100 зр. на коренний капитал. Консисторія піддає се внесенє під зрїлу розвагу духовеньства а по відповіди, котру уряди деканальні надішлють Консисторії, буде можна приступити до зіпраня добровільних жертв, до уложеня статута і предложеня єго до затвердженя правительству.
22.06.1889