Перед нами звіт Краєвого Товариства господарського "Сїльський Господар" у Львові з дїяльности за рік 1913, загальні річні збори, що мають відбути ся в понедїлок дня 1 червня с. р. у Львові, в сали Сокола-Батька, на 20.
Як і попередних лїт — малює звіт "Сїльського Господара" обширну і цікаву картину тяжких зусиль на поли піднесеня господарства сільського, в ріжних його галузях.
Мимо елєментарних нещасть, а може завдяки їм, орґанїзация "Сїльського Господара" і її дїяльність не тілько не зменшилась, але розвивалась і поширилась, — збільшилось число датків з 1151 в 1912 р. на 1355 в 1913 р., а число членів з 26612 в 1912 р. на 32445 в 1913, розвило нові галузи і нові способи дїяльности, наступило Товариство в звітовім році, хоч добра материяльні, якими розпоряджало, не тілько збільшились, а навіть в деяких позициях, і дуже важних для правильної дїяльности, зменшились.
Ціле наше житє громадське відбувалось в тім році під безпосередним, руйнуючим і пригноблюючим впливом катастроф елєментарних, але коли вичитуємо в звітї, як богато було вкладено зусиль на злагодженє наслїдків катастроф і яких осягнено результатів в области стисло господарсько-рільничій, починаємо розуміти, яке значінє і вагу має товариство "Сїльський Господар". І коли у поданім оглядї до звіту читаємо про незвичайну відпорність і силу орґанїзациї, зростаюче почутє її конечности, хосенности і успішности, се не є самохвальба управи, а ствердженє факту.
Катастрофам і елєментарним нещастям та акциї ратунковій присьвячено в звітї окремий обширний роздїл. Підраховано тут мілїони, які держава і край видали на ратунок зруйнованого господарства рільного, квоти самі по собі досить значні, але супроти розмірів шкід не вистарчаючі, а до того в значній части не рівномірно — як знаємо з практики — зужиті, з покривдженєм українського хлїборобського населеня.
Дїяльність орґанїзацийна Товариства, як се виходить зі зросту числа кружків і членів, видала в звітовім році дуже гарні результати. Зменшенє числа філїй повинно уважати ся не уємним явищем, сих посередних між Головною Радою Товариства і його кружками орґанів попало в перших роках за богато і їх треба було зредуковати, відповідно до фактичного поширеня орґанїзаций першого степеня — кружків. Лїквідация неживотних філїй ще не скінчена, лишаєть ся їх поверх 80, отже зменшенє наступить по яких 10 філїй проти стану з р. 1912.
Через брак фондів не може товариство розтягнути інструкцийної орґанїзацийної помочи на кружки в такій мірі, як того вимагав би правильний їх розвій. Всеж двох люстраторів товариства, виїзджаючи на люстрацию до філій, з правила ступали до цілого ряду кружків на териториях дотичних філїй, так що крім всїх майже філїй було злюстровано в звітовім році і значне число кружків.
Впрочім безпосередна опіка над кружками належить до філїяльних управ, яку вони виконують через свої викладові комітети, потворені при кождій філїї. Дїяльність викладова філїй була інтензивною в звітовім році так само, як і в році попереднім, та запомагалась материяльно Головною Радою товариства. Філїяльні управи часто відбувають свої засїданя при участи голов кружків і сї спільні засїданя є дуже важною формою контакту філїй з кружками.
Поширенє господарського знаня серед рільничого населеня належить до першорядних задач товариства "Сїльський Господар". В сїм напрямі, крім викладів уряджуваних філїями і специяльних курсів господарсько-ветеринарийних, садівничих і пр., уряджуваних головно силами Головної Ради, є до занотованя нові форми і нові методи дїяльности.
Товариство завело в 1913 р. інспекторати рільничі, на разї в двох округах — чортківськім і сяніцькім — і в сей спосіб наблизило фахову аґрономічну поміч до населеня. Наразї є тільки проби, будемо вірити, що дадуть вони добрі результати і що з бігом часу, коли товариство дістане на се відповідні фонди, цілий край наш покриєть ся густою сїтию інструкторатів рільничих, а дїяльність їх піде шляхами вандрівних шкіл господарських, як се спробувано в звітовім році в окрузї чортківської філїї.
Перший раз в 1913 р. урядило товариство двомісячний курс жіночого господарства в Теребовли.
Більшу увагу звернуло товариство на образованє фахових сил, утримуючи стипендистів в аґрономічних і инших специяльних наукових закладах. До образованя фахових сил належить також щорічне висиланє хлопців на практичну науку господарську до взірцевих господарів у Чехах. Богато наших хлопців побирає науку в чеських зимових школах господарських.
Дїяльність технічно-рільнича товариства обертала ся в тих самих рамах, в зменшенім дещо обємі, що й років попередних. Досьвідних піль з управою пашних бураків заложено 1730, в 184 громадах досьвіди з управою кінського зуба відбули ся на териториї 19 філїй, в числї 512, досьвіди з управою сїножатий обняли 198 громад, в числї 984, продовжувались досьвіди зі справлюванєм пасовиск громадських і приватних, де що більше як в попереднім році зроблено досьвідів з новими відмінами збіж — жита і пшениці, вкінци поширено значне число господарських знарядів — плянетів, триєрів, ланцухових борін, сївалок і пр. Річ очевидна, що супроти злив минулорічних досьвідні поля не могли видати бажаних результатів.
Не занедбує товариство і так важної для піднесеня нашого рільництва справи, як мелїорациї, через удїленє поучень, достарчуванє друків і інтервенциї у властий.
В области садівництва і огородництва дїяльність товариства була досить видатною. Уряджено кілька курсів садївничо-огородничих, відбуто богато викладів, заложено кількадесять садів взірцевих у членів товариства, роблено дальші приготованя до заложеня школи садівничо-огородничої в Скнилові. Деякі філїї в своїм крузї дїланя, виказують поважну роботу в сїм напрямі. Між иншими поширено около 8000 щеп.
З дїяльности для піднесеня годівлї худоби на особливу увагу заслугують проби заінїціованя спілок контролї молочности і спілкового утриманя расових розплідників. Коли розпочата акция розвинеть ся та буде раціонально попроваджена, дасть вона незвичайно великі результати і створить підстави для раціонального плеканя худоби, а тим самим для піднесеня молочарського промислу.
За прикладом попередних лїт устроювались фахові курси ветеринарийно-господарські, які користують ся найбільшою популярністю серед годівців-селян та виказують високу фреквенцию. Таких курсів відбуло ся в звітовім році 24.
Місто будови взірцевих стаєнь Товариство субвенціонувало в звітовім році більше число взірцевих гноївень (25).
Хлївень зародових і стаций кнурів заложило Товариство в 1913 р. раси вестфальської, йоркшірської або мішаної в 40 місцевостях, з числом штук 42 льошок і 43 кнурів.
Інтервенювало Товариство також при виєднуваню бугаїв розплодових для громад.
Унормувано справу розплодових стаций дробу, а дїяльність в напрямі піднесеня годівлї дробу дещо зменшилась через брак фондів.
Започаткована Товариством ще ранїйш акция обезпеченя худоби переводилась в звітовім році в сїм напрямі, що філїї і кружки Товариства давали за прикладом Головної Ради інїциятиву до основуваня спілок на взірцевім статутї Видїлу краєвого та піддавали їх опіці краєвого реасекурацийного заведеня. В р. 1913 внесено за посередництвом Товариства поданя о заснованє спілок з 105 громад, кромі того богато внесено подань безпосередно до Видїлу краєвого. На жаль маємо дуже рідко звістки про дїяльність спілок, а вони тепер були і є так потрібні.
В области пасїчництва уряджено один курс пасїчничий та співдїлано з новооснованим специяльним товариством пасїчничим в Тернополи.
Видавнича дїяльність Товариства також була значною, а може бути з успіхом виконувана длятого, що Товариство одержує на сю ціль значнїйшу субвенцию.
Крім видавництва тижневника "Господарська Часопись", вийшло в звітовім році 6 чисел книжок "Господарської Біблїотеки" та звіт Товариства за 1912. Книжкові видавництва свої розсилає Товариство філїям і кружкам даром, а для "Господарської Часописи" заведено примус передплати філїями і кружками.
В послїдних 3 лїтах поширило Товариство даром 20.595 примірників своїх видавництв, а продало 857 примірників. Видало Товариство за 3 роки 19 книжок в числї 66.000 примірників.
Фонди Товариство черпало в звітовім році з тих самих жерел, що й років попередних, з тим, що в 1913 р. з признаних субвенций з фондів краєвих Товариство користало менше, як в році попереднім, з причини стриманя виплат, а на сїм потерпіли деякі галузи дїяльности.
На дїяльности філїй подрібно не спиняємось, зазначимо тілько, що була вона видатною.
Та головна вага праці Товариства лежала на Головній Радї і її помічничих орґанах— секциях, а виконувалась персоналом Товариства. І коли поглянемо на число персоналу і вислїди праці, то мусимо признати ту працю видатною. Її зможе оцінити тілько той, хто поза великими числами полагоджуваних справ, відбутих подорожий, люстраций і пр. зважить також внутрішну вартість виконуваних чинностий, не з огляду на безпосередний ефект, а з огляду на результати, які обявлять ся тільки в будуччинї.
Товариство затруднює всього навсього 9 урядників і 3 сили помічничі, не рахуючи двох мандрівних учителїв господарства.
[Дїло]
29.05.1914