Вчера відбулося у Львові в сали ратушевій віче відпоручників міст і місточок, скликане головно в тій ціли, щоби при будучих виборах до сойму краєвого запоручити містам свобіднїйшу, як доси, акцію виборчу. На вічу явилось поважне число бо 811 відпоручників, по-найбільше бурмистрів. Загальні збори відбувались рано і вечером.
В полуднє вела наради свої комисія, вибрана з посеред відпоручників, щоби уложити програму акції виборчої. Наради ті мали і значінє политичне, бо предметом сталась і справа руска, та сама справа, коло котрої висші і низші сфери, знатоки і не-знатоки, правительство, сойми галицкі, люде приватні і дневникарство краєве — заходились уже тілько лїт без всяких майже результатів через круглих 30 лїт, a котрої нїхто доси не умів полагодити.
Передовсїм поставлено в комисії питанє: хто може добиватись о мандат посольскій з міст галицких? Всї згодились на то, що кандидат мусить лично явитись перед виборцями і зложити перед ними своє віроісповіданє политичне. Виборці повинні будучого заступника интересів своїх пізнати всесторонно і вирозуміти, чи кандидат буде спосібний і охотний взяти в оборону спеціяльні интереси міст і чи интелигенція єго дає поруку, що він мандат свій зуміє в цілости і совістно виконати. Тим рїшенєм усунено дотеперїшну дуже патріярхальну практику, що виборці нераз на ослїп, а лиш з припорученя центрального виборчого комитету польского віддавали голоси свої протеґїованим з гори або до мандату посольского неспілим личностям або таким, що, не розуміючи интересів міст, не могли их відтак успішно заступати.
Другим важнїйшим условієм вибору поставлено, що кандидат посольскій з міста мусить рїшучо в справі рускій виречись всякого шовинизму. Сказано именно, що кандидатом посольским може бути лише той, хто справедливі потреби і права народу руского схоче і зобовяжеся заступати в соймі. Опозицію в тім предметї, на пятнацять членів комисії, робили лише пос. Хшановскій, член видїлу краєвого, і відпоручник жовківскій, якійсь пан Скулимовскій. Именно пос. Хшановскій заявив себе крайним противником висше згаданого условія. Для него нема ще доси народу руского. Він бачить лиш один нарід польскій; народ рускій єсть для него лиш "ród", з котрого Перґени, Стадіони, сервитути і Шмерлинґи зробили квестію національну. Він винайшов і ґенетичну причину для интелигенції рускої в тім, що поодинокі люде без значіня через рускість здобувають для себе якесь значінє. Він знає лиш gente Ruthenos, natione Polonos, а прочих Русинів єсть ворогом. В подібнім тонї промовляв і єго товариш п. Скулимовскій, додавши ще і то, що він не знає різниці межи Русином а Москалем. Але рїзку відправу одержали оба ті могикани за свої архаїчні погляди на справу руску від прочих членів комисії, именно від послів Романовича, Леваковского з Кросна, Сигурда Висневского, посла Щепановского, Боровского з Підгаєць, Ґольдгамера з Тарнова і других відпоручників. Аргументи тих бесїдників були так переконуючі, що над елюкубраціями пос. Хшановского вся комисія перейшла до порядку дневного.
Потім на новім засїданю приняло віче такі ухвали:
І. Зібрані на виборчім вічу міст і місточок дня 28 цвітня 1889 р. у Львові заявляють, що при надходячих загальних виборах до сойму кpaєвoгo будуть старатися о вибір таких кандидатів, що:
1) будуть заступати не лиш одну верству, але цілу людність краю а схотять і зуміють боронити интересів громад як міских так і сїльских;
2) що супротив правительства займуть зовсїм независиме і безсторонне становище і зуміють тим надати жаданям краю більшої ваги а тим самим вплинути також на більше рїшучу підпору тих жадань через репрезентацію нашого краю у Відни;
3) що будуть боронити горожаньских прав і свобід та самоуправи краю а заразом будуть старатися о розширенє і укрїпленє тої самоуправи в дусї резолюції соймової з 1868 р.;
4) що будуть всїми силами домагатися заведеня язика польского в урядованю тих властей і институцій правительственних і инших публичних а також в зелїзниць, котрі доси ще урядують по нїмецки;
5) що будуть підпирати справедливі жаданя Русинів що-до признаня прав руского язика і взагалї будуть займати супротив Русинів становище, що буде відзначатися справедливостею і духом братної згоди, скріпляючи отже звязь, яка лучить Поляків з Русинами;
6) що у всяких працях соймових будуть стреміти до піднесеня народу по селах і містах під взглядом интелектуальним і моральним, горожаньским і економичним, до того, щоби оперти закони краєві на засадї рівної для всїх справедливости, до роздїлу тягарів і престацій публичних, як: дорогові, шкільні, кватерункові і инші рівно справедливо на всїх жителїв краю, в міру маєткової сили кождого;
7) що будуть старатися о реформу виборчу через знесенє курій виборчих і заведенє одностайних округів виборчих, на разї же, наколи-б така реформа була не можлива, о збільшенє числа послів з міст;
8) що будуть стреміти до реформи громадскої не через зменшенє автономичних прав громади, але через скрїпленє слабого организму громад за помочею сполученя их і з обшарами двірскими в громадах зборних;
9) що будуть старатися о дальшу направу законів шкільних, о точне і енергичне виконанє програми заосмотреня кождої громади в добру школу;
10) що будуть старатися всїми силами, щоби сойм ухвалив закони, необходимі для безпечности майна, житя і здоровля жителїв, отже о закон будівничій для сел, закон о полиції огневій, о оподаткованю товариств асекураційних в користь сторожей огневих, о службу санитарну і т. д.
11) будуть ставити енергичний опір всяким реакційним змаганям;
12) що будуть старатися о усуненє злишної бюрокрації в автономичній администрації, о наданє їй більшої енергичности і що в зарядї фондами краєвими будуть стреміти до ощадности в злишних видатках а будуть старатися піднести рільництво і промисл.
II. Віче делегатів міст і місточок вибирає "передвиборчій комитет для міст і місточок" з 50 членів, подїлений на секції: львівску для всхідної і краківску для західної части краю, котрий має поступати після слїдуючих постанов:
1) Комитет передвиборчій для міст і місточок буде підпирати тих кандидатів, що стануть перед виборцями особисто а котрих политичне віроісповіданє буде згодне з ухваленою вічем резолюцією.
2) Першеньство буде комитет давати тим, що патріотизмом, горожаньскою ревностею, знанєм відносин і потреб жителїв міст і сел та здібностями і наукою дають поруку успішної праці в соймі.
3) При условіях в точці 2) віроісповіданє не може становити різниці між кандидатами.
4) Після 5) точки резолюції віча буде комитет виступати лиш против таких кандидатів Русинів, що стоячи на грунтї чужім свому власному народови, шукають своєї вітчиви по-за границями Руси.
5) Комитет буде вести свою акцію побіч і в порозуміню з центральним комитетом, вибраним колом соймовим і постараєсь о то, щоби кожда секція того комитету приняла по 5 членів з комитету для міст і місточок і щоби комитети повітові, установлені центральним комитетом, мали відповідне число людей з комитету для міст і місточок.
6) Комитет заіменує зараз по кількох мужів довірія в кождім містї і місточку голосуючім з курії меншої посїлости, розішле им ухвали з віча і завізвених порозумітися з виднїйшими людьми з громад в ціли спільного веденя дальшої акції а при тім зверне увагу головно на то, щоби склад комитетів повітових, установлених центральним комитетом, вийшов в дусї ухвал віча.
7) Так само заіменує комитет мужів довірія для самостійних міст і завізве их, щоби они скликали збори виборців для вибору комитету передвиборчого і для допильнованя дальшої акції.
8) В справі ставленя кандидатів і остаточного их порученя виборцям порозуміються мужі довірія завсїгди наперед з комитетом для міст і місточок.
9) Кожда секція комитету, зложена з 25 членів, вибирає собі предсїдателя, секретаря і скарбника. Всї в осїдку секції проживаючі члени творять екзекутивний комитет секції, котра залагоджує всї справи біжучі і скликує повну секцію на засїданя для справ важнїйших, особливо-ж в ціли ухваленя директиви для мужів довірія в містах і місточках а також і для ставленя кандидатів. Кожда секція має право доповнятися вибором нових членів.
Склад передвиборчого комитету для всхідної части краю: Ґрос Петро, д-р Ґольдман, Михальскій, д-р Осташевскій-Бараньскій, Витославскій Ант. (Броди), Нїмчиновскій, д-р Леваковскій Кароль, д-р Рошковскій, Ґетриц, Щепановскій, Висневскій Сиґурд, д-р Козьминьскій (Тернопіль), Бартошевскій (Ярослав), Дмуховскій (Городок), Сколимовскій (Жовків), Витославскій Теофиль (Тисьмениця), Фрухтман (Стрий), д-р Шидловскій (Станиславів), Дворскій (Перемишль), Боровскій (Підгайці), Фрухтман Яків (Дрогобич), д-р Гайне (Золочів), Будзиновскій (Самбір), Ствєртня Павло (Львів).
Як бачимо зі всего, віче відпоручників міст галицких довершило задачу свою. Міста галицкі хотять видобутися из шкідної для себе зависимости. Як дїло покажеся в практиці, покаже недалека вже будучність. Ми поки-що констатуємо тілько се, що ухвали віча міского суть доказом, як политика нинїшних керманичів долї краю і обох народів, що єго заселяють, тратить основу під ногами...
[Дѣло]
29.04.1889