Ніколи ше з часів «холодної війни» відносини між Заходом та Росією не були такими напруженими, як зараз. Минулого тижня НАТО та НАСА оголосили, що призупиняють науково-технічну співпрацю з Росією. Якщо Путін не припинить агресію проти України, узагалі взагалі усі форми наукової співпраці РФ і Заходу можуть бути заморожені.
1 квітня у НАТО повідомили, що переривають будь-яке військове та цивільне співробітництво з РФ. Це стосується найперш проектів в рамках програми НАТО «Наука за мир та безпеку», які стосуються боротьби з тероризмом та стихійними лихами, зокрема розробки технології, здатної виявляти бомби у громадському трансорті та людних місцях. Тепер НАТО шукає інших партнерів для продовження роботи над цими проектами.
Наступного дня уряд США призупинив усі контакти між НАСА та федеральним агентством «Роскосмос» й російськими урядовими представниками, включаючи зустрічі, візити та навіть електронне листування. Продовжуватимуть лише співпрацю, пов’язану з Міжнародною космічною станцією, на борту якої є російські та американські астронавти й сполучення з якою здійснюють за допомогою російських ракет «Союз» (з 2011 р. США згорнули свій флот багаторазових космічних кораблів).
Наразі невідомо, як конфлікт з Україною вплине на інші космічні наукові проекти, яких є чимало. Ігор Мітрофанов, головний інженер детектора нейтронів для марсіанського зонда «Кюріосіті», який працює у Космічному дослідницькому інституті в Москві, наприклад, сказав, що не коментуватиме позицію уряду США й не припинятиме роботу над спільними проектами, поки не отримає офіційного сповіщення від НАСА.
Санкції, які запровадили ЄС та США проти російських чиновників, стосуються також людей, які мають відношення до науки. Америка, зокрема, ввала санкції проти Андрія Фурсенка, колишнього міністра науки та освіти РФ, а зараз радника В. Путіна з питань науки.
За словами Гарлі Бальцера, спеціаліста з міжнародних відносин та політики Росії у Джорджтаунському університеті (Вашингтон), зростаюча міжнародна ізоляція Росії може стати серйозною проблемою як для російської, так і для міжнародної науки: «Якщо Росія захопить ще хоча б дюйм української території, будуть припинені усі види наукової співпраці та обмінів. Зокрема, це стосується програми Фулбрайта, яка фінансує найбільшу кількість академічних обмінів з декількома країнами, в тому числі з Росією», - каже Бальцер.
Подальші санкції перешкодять будь-яким спробам Росії досягнути наукового потенціалу провідних країн світу, для чого насамперед потрібно залучити закордонних фахівців. У своїй виборчій програмі 2012 р. Путін пообіцяв до 2020 р. відкрити в РФ декілька університетів «світового рівня» та сильно збільшити фінансування науки, на яку сьогодні витрачається лише 1,3% бюджету. «Путін через Крим вбиває шанс надолужити згаяне», - коментує Бальцер.
Символом російських наукових та технологічних прагнень є Інститут науки та технології у Сколково (Skoltech) – англомовний дослідницький університет на околицях Москви, створений за підтримки Массачуссетського технологічного інституту (MIT).
MIT розробляє порядок денний та програму досліджень для Сколково й надає йому адміністративну підтримку. Він також курує міжнародні замовлення для 15 наукових центрів, які планують побудувати у Сколково (6 таких центрів вже існують, а 4 мають створити вже цього року). Умови угоди між MIT і Skoltech є конфіденційними, однак аналітики пропускають, що Росія платить МІТ не менше 300 млн. дол. в рік. Оскільки така співпраця вигідна дуже вигідна американській стороні, Бальцер прогнозує, що на МІТ чинитимуть величезний тиск, аби він припинив співрацю з Росією, якщо конфлікт з Україною далі загострюватиметься.
Едвард Кровлі, інженер з МІТ та президент Skoltech, каже, що МІТ та російські урядовці планують далі працювати разом й продовжують роботу над відкриттям 4 нових дослідницьких центрів цього року. «Ідея Skoltech стала ще актуальнішою у час напружених відносин. Коли морі між берегами наших країн хвилює шторм, то саме науковці та інтелектуали повинні забезпечити на кораблі баласт», - каже Кровлі.
«Люди думають двічі, перш ніж розпочати співпрацю з країною, яка порушує міжнародне право», - вважає Олег Хахордін, ректор Російського європейського університету у Санкт-Петербурзі. «Однак, - додає він, - для розвитку вільних наукових обмінів та академічної співпраці повинна бути спільна воля обох сторін».
09.04.2014