Бойкотуємо російське: акція політична

«Жодної копійки окупантам!» — під таким гаслом свідомі українці вже місяць бойкотують товари з Росії. Очевидно, що найактивніше до акції поставилися в Галичині. Дії російських військовиків у Криму та загроза вторгнення їх на материкову частину України зробили свою справу — в супермаркетах покупці уважно вчитуються в написи дрібним шрифтом на упакуванні вподобаних товарів, аби дізнатись, де їх виготовили, й носять в кишені календарики з переліком російських торговельних марок, які прикидаються «імпортними», щоб випадково не помилитись у виборі. Найактивніші у вихідні дні роздають аґітаційні листівки під торговельними центрами.

Ініціатива бойкоту російських товарів стартувала ще торік, у серпні, коли Росія влаштувала експортну блокаду українським виробникам. Активісти влаштовували флеш-моби, обклеювали стовпи листівками з перекресленими валянками та матрьошками і поширювали у соцмережах інформацію про російські бренди-«хамелеони». За кілька місяців, коли вже вирував Майдан, об'єктом бойкоту стала продукція компаній «реґіоналів», та після появи перших «зелених чоловічків» у Криму стало зрозуміло: ослаблі на той час «реґіонали» не можуть конкурувати з російською загрозою.

Російські товари виганяють з полиць магазинів

До бойкоту російських товарів, окрім споживачів, почали долучататися й торговці. Координатор львівської ініціативи «Економічний бойкот реґіоналів» Олег Радик каже, що активісти намагались перетянути торговців на свою сторону ще в розпал Майдану, закликаючи їх не продавати товари «реґіоналів». Але ті не виявляли великого ентузіазму.

З російськими товарами все інакше. У березні три місцеві торговельні мережі в Івано-Франківську, до яких входить 14 продуктових магазинів, зняли вироблені у Росії товари з полиць, замінивши їх українськими.

Активісти у соцмережах діляться фотографіями напівпорожніх полиць львівського «Арсену», де ще донедавна стояла російська косметика. В мережі магазинів «Рукавичка», за інформацією Олега Радика, асортимент російських товарів скоротили вдвічі. «З приблизно 1000 найменувань російських товарів за тиждень лишилося 500», — повідомив він зі слів керівництва мережі.

А в крамницях «Родинна ковбаска», які ще місяць тому були об'єктом жорсткої критики від активістів через партійну належність власника (Олег Баран донедавна очолював міський осередок Партії реґіонів у Львові), тепер поширюють листівки із закликом не купувати російського.

Готові прибрати зі своїх полиць російські товари ще дві великі торговельні компанії України — Watsons та Fozzi Груп. «Асортимент магазинів формується виключно із товарів, які користуються попитом у населення. Таким чином, якщо попит на товари російського виробництва знизиться, вони будуть виведені із асортименту мережі Watsons по всій мережі магазинів», — зазначено в повідомленні на сайті компанії.

«Відверто російських торгових марок у нас одиниці, та є товари знаних міжнародних компаній, що представлені в Україні, але вироблені на території РФ. Це не є у звичному розумінні російські бренди, адже виробничі потужності таких мультинаціональних корпорацій розташовані по всьому світу. І ці продукти люблять і купують люди у всіх реґіонах нашої країни. Якщо навіть і таку продукцію українці перестануть купувати — ми ґарантуємо, що виведемо її з асортименту», — запевняють у Fozzi Груп.

Хоча про велике падіння попиту на російські товари в масштабах всієї країни говорити рано. ЛіґаБізнесІнформ опитала представників трьох найбільших мереж («Велика кишеня», «Еко-маркет» та «Фуршет») — різкого спаду інтересу до товарів з Росії вони ще не помітили.

Майстри перевтілення

Виявити російський товар на полиці супермаркету — справа не з легких. Штрих-код товарів російського походження починається з цифр 46. Та часто товари, штрих-коди яких починаються з цифр 50 (Велика Британія) чи 30–37 (Франція), теж вироблені у Росії. Більшу частину товарів, призначених для країн СНД, транснаціональні компанії виготовляють у РФ.

А самі російські компанії добре навчились мімікрувати під «іноземні» за останні два десятки років. Споживачі пострадянського періоду з більшою довірою ставились до нетутешніх торговельних марок, а підприємці всіма способами їм у цьому підігравали. Так, на ринку з'явились англійський чай Greenfield, німецький посуд Gipfel та данський Fissman, італійські черевики Carlo Pazolini і ще десятки брендів з російським корінням.

Та навіть цього російським компаніям виявилось замало. За інформацією Української асоціації постачальників торговельних мереж, останнім часом почастішали випадки, коли компанії звертаються за свідоцтвом про присвоєння штрих-коду України для товарів російського походження. Про які саме компанії та товари йдеться, в асоціації не уточнюють.

Спрогнозувати наслідки бойкоту для російських компаній складно, але можна порахувати втрати російської економіки за умови, що українці повністю відмовились би від російських товарів (за винятком вуглеводнів, відмовитись від яких у короткостроковій перспективі нереально). Частка експорту російських товарів в Україну у структурі ВВП РФ у 2013 році становила 1,1%. При тому майже половина російського експорту — це газ, відмовитись від якого одномоментно Україна не може. Якби українці повністю відмовились лише від тих товарів, які є чим замінити, то росіяни не дорахувалися б 0,6% свого ВВП. Реальні наслідки бойкоту будуть ще меншими. Втрата неприємна. Але не критична.

ВВП РФ ТА ЕКСПОРТ В УКРАЇНУ (2013 рік)

* редактор інтернет-видання «На закупи» спеціально для «Z»