У Львові дня 6 (18) марта 1889.
З Відня прийшла вість, що вибори до соймів краєвих відбудуться не, як первістно було постановлено, аж в червни, але вже в маю, і то може навіть в першій половинї мая. Отже не більше як два місяці, а може вже ино шість або сїм недїль, дїлять нас від виборів. Вже відай перед Великодними святами вибори будуть розписані, і вскорї за тим зачнуться правибори.
Доси ще дуже мало чути у нас о руху виборчім. Мало чути вправдї і у Поляків, але тії, маючи организацію готову, бо маючи видїли і ради повітові, маючи свої випробовані здавна комитети, а при тім маючи певну надїю коли не на поміч, то на зичливість правительства, не потребують дуже спішитися. Инакше у нас. Кождоразовий досвід показав, як важним дїлом єсть приготовити і приспособити все завчасу.
Може бути, що де-хто рахує ще на повну обєктивність правительства і єго органів. Припустїм, що так і дїйстно буде, то се лиш повинно заохотити тим більше до ревної і енергичної акції. Бо вже певне нїхто не припустить, щоби правительство хотїло аж помагати нам. Отже зберїм свої сили і зміряймося з противниками; тепер пора показати нашу силу. Коли-б при новій обєктивности правительства і пильнім перестерїганю з єго сторони законного порядку, нас таки переможено, тогди загальний суд приписав-би вину того не чому иншому, як нашій безсильности; тогди сказано-би, що руска справа не має рації екзистенції, і над нами перейшли-би до порядку днєвного.
Є у нас і такі люде, що, з недостатку цивильної відваги або з неохоти до всякого більшого труду і заходу, раді-б усунутися від акції виборчої, а той свій непатріотичний і шкідливий поступок мотивують потребою пасивної опозиції. Такі паролї дуже вигідні; але они, коли-б і могли де рацію мати, то тілько у людей, котрі вповни зробили свою народну повинність. Хто все зробив, що для користного переведеня виборів потрїбно, той може говорити о политиці абстиненції; хто не робить свого обовязку а кидає словом абстиненції, той заслугує тілько на назву труса або нероби.
Звертаємо увагу, що від остатних виборів до сойму зайшли дві зміни в ординації виборчій: 1) посли з курії селяньскої будуть вибиратися не, як перше, після судів повітових, але після староств, так що всї громади, належачі до одного староства, будуть одного посла вибирати; 2) право вирильного голосу будуть мати вже не всї посїдателї грунтів доминикальних, а лише тії, що платять що-найменше 25 зр. податку.
Нехай же-ж в кождім повітї рускі патріоти, не чекаючи на формальність завізваня від комитету центрального, приступають до акції виборчої. І нехай не оглядаєся оден на другого, молодшій на старшого, низшій на висшого, але хто має щиру волю, нехай стає в першім рядї і бере иниціятиву. Акція повинна бути так приготовлена, щоби, скоро вибори будуть оголошені, зараз всюди могли бути скликані згромадженя виборців до остаточного принятя кандидатів. Подрібного способу приготовленя акцій тут не подаємо: се звістно одним з практики, другі дістануть всяку потрїбну инструкцію, скоро зажадають від центрального комитету; ми сповняємо тілько свій обовязок, звертаючи увагу, що справа потребує великого поспіху и, розумієся, потребує енергії.
[Дѣло]
18.03.1889