Зїзд, на котрий явило ся около 60 представників пласту, так мужеського як і жіночого, та гостий, — почав ся коротким привітом П. Франка та відчитанєм принятих опісля зїздом постанов і денного порядку:
1. Рішеня Зїзду обовязують усї куренї та гуртки Галичини і Буковини.
2. Рішеня зaпaдають більшостию голосів на случай рівности рішає предсїдник.
1) Денний порядок: 1. Справoзданє з дїяльности Інформацийної Комісиї. Справозданє зложив голова Комісиї д-р О.Тисовський. Доходів Koмісия мала з вкладок 5.40 К, розходу 6 сот., остає 5.34 К. Комісия подала інформациї усїм, хто лише бажає. Що до відзнак, то перший зїзд передав сю справу комісиї а всї куренї на вироблений проєкт мали подати свою гадку. Проєкт відзнаки був поміщений у “Ілюстрованій Українї" але анї один курінь не висказав своєї гадки. З нагоди звіту Інформ. Ком. відпоручники ріжних куренїв підносили тяжкі закиди, буцімто Ком. не відповідала на письма. Оказало ся, що винні або куренї, бо посилали листи на невідповідну адресу, або почта, що листів недоручувала. Надармо чекали на відповідь куренї із Самбора, Чорткова, Стрия, Яворова. Щоби на будуче уникнути подібних непорозумінь належить адресувати: д-р О. Тисозський, Львів, ул. Сапіги, укр. ґімн., або П. Франко, ул. Понїнського, ч. 4.
2) Ідейні основи і ідейна праця пластунів (відчит т. Я. М. із Теребовлї).
Пластова орґанїзация повинна і мусить мати побіч фахово-війскової сторожи також ідейну основу. Силу до видержаня серед злиднїв і турбот може дати лише ідея, яка піддержує в праці, лучить тїснїйше членів орґанїзациї, надає одноцільности. Пластуни і пластунки повинні заняти ся докладнїйше: 1. Пізнанєм нашої істориї, ґеоґрафії та лїтератури, 2. пізнанєм наук суспільно-полїтичних, звертаючи при тім найбільшу увагу на укр. справи, 3. зясованєм ідеї самостійної України, 4. попиранєм свого промислу після кличу: свій до свого!
За всякі неточности і неконсеквенциї у звітї відповідає тов. В. Караван, секретар зїзду, Сокаль, ул. Шашкевича ч. 95, і по всякі спростованя просимо до него звернути ся). Тов. Мінко зі Стрия годить ся у дискусиї з поглядами референта але противить ся ширеню социялїстичної пропаґанди, пласт не повинен бурити авторитетів, як се роблять кружки самообразованя, молодіж взагалі не повинна мішати ся до полїтики. Фразістику треба усунути, а клич самостійної України нехай стане кличем, за яким підуть дїла. В дискусиї назначено, що зреалізованє ідей, начеркнених прелєґентом неможливе. Тов. Гайдучок замічає, що прелєґент не подав способів зреалїзувати підчеркнених обовязків. Пласт у нас не був вислїдом воєнної заверухи минувшого року, бо вже рік перед нею були в нас пластові гуртки. Фізичне вихованє шкільної молодїжи може обмежити ся до науки стріляня а решту фіз. вихованя можна здобути в стрілецьких дружинах, до яких пластуни повинні вписувати ся по скінченю середної школи.
Молодїж повинна інтересувати ся суспільним житєм. Задачею пласт. гуртків було б перетворити вдачу молодїжи. Членами гуртків повинні бути лише ученики, що сповняють свої шкільні обовязки, а аж тодї посьвячуть свій час на працю у пласт. орґанїзациї. На фериї предкладає тов. Г. працю в горах серед угорських Русинів. Щоби розвинути свій промисл нашим обовязком булоб впливати на батьків, щоби посилали дїти до промислової школи. Зле, що пластуни в зимі не ходять на полеві вправи, бо в зимі треба вправляти ся, щоби бути фізично приготованим до здійсненя клича Самостійної України. Звертає увагу на науку істориї, новітних мов, стеноґрафії, природи. Ходить передівсїм о реальну роботу. Д-р Тисовський замічає, що в Анґлїї наперед підготовили практичні підвалини для цілого пластового руху. Теория прийшла пізнїйше. Зачинало ся від гуртків, з котрих опісля повстала ціла величезна орґанїзация. Ми занадто зачинаємо від теориї, замало надаємо змісту цілій праці. Більше цінимо скількість чим якість. Над цілями не треба застановляти ся: вони вже давно є. Треба лиш робити. В дальшій дискусиї звернено увагу на практичну поміч у шкільній науці (Самбір — де старші товариші переробляли лєкциї з молодшими), на вироблюванє характерів (Палащук зі Львова), на фізично фахове образованє (Матчак з Дрогобича).
Другий реферат "Приміненє ідеї пласту до розвою укр. народа" (тов. Король із Рогатина) подав напрям до зреалізованя ідеї Самост. України, вказуючи на те, що незалежність можна осягнути в пригожій хвилї, через відповідне війскове підготовленє.
В дискусиї зазначив др. Тисовський, що реферат був може занадто аґітацийний. Радий на се згодити ся, щоби з хлопців від 13 р. житя робити жовнїрів і офіцирів.
Проф. Бабин з Рогатина в рефератї про "Фізичну працю Пластунів" звертає увагу, що з гиґієнїчних, моральних та суспільних зглядїв Пластуни не повинні наймати ся на тяжшу фізичну а передовсїм акордову роботу, бо вона шкодить розвоєви молодого орґанїзму. Приставанє з людьми з низших сфер псує нераз під зглядом моральности, приучує (через примір) до уживаня тютюну та алькоголю. Праця Пластунів відбирає в кінци хлїб фаховим робітникам, що нераз мають кормити численні родини. Порадним було би, щоби Пластуни помагали дома при роботї, де вони можуть кождої хвилї по утомі відпочивати і все є під домашним доглядом. (Франко П.) Фізична праця є в проґрамі пластових занять. До дальших іспитів вимагав ся знаня ріжних ремесел. Щоби улекшити пластунам працьованє, куренї повинні би закладати домашні ремісничі варстати, де пластуни могли чи собі виробляти всякі прилади як палиці, наплечники, направляти годинники, одежу та черевики, займати ся слюсарством, тектурними виробами, переплетництвом ітд. Караван радить пластунам вписувати ся до майстрів на кількагодинну тижневу науку ремесел. Що-до праці на фериях радить їхати до Прус, де можна би навчити ся нїмецької розговірної мови і житя цілий час таборовим житєм.
Оба реферати про полеві вправи (перший тов. Вербяного Ів. (Рогатин), другий Яримовича Й. (Львів) мали на ціли подати проєкт полевих вправ, котрі можна би перевести. Проєкт полевих вправ має остаточно уложити окрема комісия, затверджена Осередним Комітетом, що має також заняти ся переведенєм вправ, назвачених на день перед краєвим здвигом Соколів і Січий.
На другий день рано розпочали ся дальші наради від реферату п. Крохмальницької (Теребовля) "Про потребу орґанізациї жіночого пласту". Ось які обовязки повинні обовязувати пластунок: 1) дбати о духове і фізичне здоровлє; 2) любити над усе свою вітчину; 3) перестерігати чистоти укр. мови; 4) зробити що дня хоч один добрий вчинок; 5) під кождим зглядом бути точною, справедливою і чесною; 6) вести поміч ближньому при всякій нагодї. — П. Якимович (Львів) бажає таких самих занять і обовязків, які мають пластуни також пластункам. Караван радить пластункам студиювати педольоґію та зайняти ся вихованєм дїтий. Сидоровичівна (Львів) висказує ся за урівноправненєм жінок, бо не лише мущина але і жінка має панувати (homo est rех!) а що мущини не признають рівних прав жінкам, то пластунки повинні би витворити окрему самостійну орґанїзацию. Остаточно порішено звернути ся до компетентних людий з зазивом, щоби закладали гуртки пластунок.
Реферат Левицького "Про однострій" вказав на все що слїдні ріжниці поглядів, але цілий однострій оставлено до остаточного рішеня Осередному Комітетови. Треба звернути увагу нa практичний проєкт п. Будзиновського Г., присланий із Каїра.
Щоби ціла орґанїзация Пласту опирала ся на трівких основах, рішено по рефератї П. Франка "Про орґанїзацию Пласту в Галичинї та Буковині" покликати до житя у кождій місцевости де вже істнує або закладає ся "Пласт" т. зв. "Місцеві Комітети" зложені по змозі із представників просьвітних, економічних, руханкових та педаґоґічних кругів, котрих обовязком було би дбати про правильний розвій молодої пластової орґанїзациї, бо молоді улади повинні підлягати контролї цілої суспільности. (Дальші рішеня про цілу орґанїзацию будуть поміщені у "Пластовім Таборі", длятого тут їх пропускаємо).
Подаємо тут рішенє у справі однострою: На лїто: сорочка із флянелї, штани із сукна попелято-зеленавої краски. Сорочка анґлійського крою, з двома кишенями на грудях та ковнїром до припинаня. Штанки до колїн з двома кишенями і перечіпками до просуненя скіряного, жовтого пояса. Штильпи сїрі. Капелюх піскової краски ("гакі"), анґлїйський з прямими крисами. На холодну пору бере ся сукняні штанки з материї такої самої краски, запинані на три ґузики понизше колїн, поверх штильпів. Блюза з такого самого сукна з лежачим (на пів) ковнїром, двома грудними і двома бічними кишенями. До сорочки приходить краватка краски куреня. В зимі носить ся сїру вовняну шапку. Відзнаки робить ся із кораликів після означеного взірця у красках инших для кождого куреня. Спис куренів та округів Галичини та Буковини враз із їx красками буде поданий у "Пластовім Таборі".
По всякі поясненя у всїх пластових справах треба звертати ся на адресу: д-р О. Тисовський, Львів, вулиця Льва Сапіги, українська ґімназия або П. Франко, вулиця Понїнського ч. 4. Доперешна "Інформацийна Комісия" замкнула свою дїяльність. Щоби уникнути непорозумінь, зазначуємо, що важні є листи, підписані д-ром Тисовським або Франком, всякі инші інформациї є неважні.
[Дїло]
19.02.1914