На вчерашнім засїданю палати послів велася дальша дебата над законом о надзорї товариств і зборів академичних. В палатї були присутні всї министри. По залагодженю формальностей поставив пос. Шенерер внесенє, щоби правительство предложило закон о охоронї грунтів селяньских, після котрого не вільно-би продавати селянам грунтів скорше як до трох лїт від часу, коли грунт закуплено. — Опісля промовив президент палати др Смолька і звернув насамперед увагу на той факт, що на попереднім засїданю напхалося множество людей на галерії а навїть і до льожь посольских, що явилася криклива депутація студентів до пос. Патая, що посли самі вроваджували студентів і т. д. а відтак відчитав розпорядженє президії, після котрого не вільно послам принимати в палатї або на коридорах більших депутацій. Президія з своєї сторони зарядила все, що потреба, щоби удержати порядок а посли з своєї сторони повинні такожь старатися удержати повагу палати. — З порядку дневного приступлено до дальшої дебати. — Першій промовляв noc. Пернерсторфер. Бесїдник виступив в красній промовї дуже остро против д-ра Гавча і доказував, що свобода не доводить нїколи до одичїлости. Министер хоче молодїжи лишити устроєнє овації для осіб, що держать керму в своїх руках. За причину свого проєкту подає министер якісь факти, що сталися в Грацу і Вїдни, але замовчує подрібности тих фактів, бо знає, що посли представили-би їх в иншім свїтлї. Министер каже, що студенти запиваються, треба отже обмежити свободу академичну. Але-жь я знаю министрів, що иногдї любять такожь випити більше, як потреба. Вибрики молодїжи лучаються всюди. Знаю одного молодого женатого князя, котрий по гучній піятицї разом з своями квяжими товаришами добувався до комнати своєї жени. Другій князь задержав мїщаньскій похорон, щоби конем перескочити кілька разів через домовину. (В палатї заворушенє.) Третій примїр аристократичних ексцесів єсть так поганий, що не хочу єго наводити. А то не єсть наша мїщаньска молодїжь, то молодїжь з високого княжого свїта, вихована Єзуїтами! Чому жь д-р Гавчь не журиться зовсїм тою золотою молодїжею? Такої бездонної підлости надармо шукав-би хто у молодїжи, що виходить з простого люду... відтак переходить бесїдник на именованє професорів университетских і каже, що якійсь Ельтер одержав катедру философії при увиверситетї в Чернівцях лишь для того, що був домашним учителем у одного князя і написав брошуру „о борбї глядіяторів“. За то мусять наші австрійскі учені ити за границю, бо не подобаються декотрим панам. Так поступаєся теперь з университетскими професорами. За слова „дурний австрійскій патріотизм министра“ одержав бесїдник нагану від президента, а з своєї сторони запротестував против того, що в стенографичних справозданях додано до бесїди д-ра Гавча: „грімкі оплески“, підчас коли се єсть фалшом, бо оплесків не було. Дальше казав бесїдник, що хоче лишь доказати неправду фактів наведених Гавчом, a о тім вільно єму говорити хочь-би і до вечера. Впрочїм перериває єго Смолька на приказ з гори. (Фукс кричить: Так єсть, я видїв, що Таффе того жадав.) Пернерсторфер говорить дальше: Намїрений закон хоче довести университетских професорів до податливости. Гавчь не єсть, як сам о собї говорить, министром порядку, але министром розпоряджень. (Брава з лївицї) Жиємо в часах законів полиційних і для того лишь можна предкладати такій закон. Закон сей мусить довести молодїжь і професорів до деморализації. Молодїжь, що вправляєся добровільво в службї полиційній, єсть найпідлїйшою зі всего, що лишь можу собї представити. З відси настане ера карієровичїв, котрі після примїру з гори будуть добиватися найвисших становищь. Бесїдник кінчить бесїду тим, що новий закон звернений не лишь против Нїмцїв, але і против всїх других народностей, бо що нинї одних стрїчає, то може завтра стрїтити і других. Всї народности повинні отже спільво виступити против сего закона.
18.02.1888