Галицким Русинам майже нїколи не хибувало мужів, котрі з незвичайною жертвенностію, відмовляючи собі навіть всяких вигід і приємностей житя, ціле майно і добро своє складали на престолї вітчини. Все-ж таки і тут оправдуєся наша пословиця: Громада великій чоловік; нашим найщедрїйшим пожертвователем був загал народа, і наші сорозмірно так многі і величавії институції, наші стипендії й т. и. здвигнені не так щедростію поодиноких, заможних людей, як лептами бідного народа. Наші-ж меценати, в найбільшій части люде, котрі єдино щедрою жертвенностію відзначилися і заслужилися, нераз своїй добрій воли не надали і відповідно доброї форми, і з того походить, що з неї нема такої признаки, яка би могла і повинна бути.
Б. п. Стефан Качала представляє в кождім взглядї взір доброго патріота. Инші люде відзначаються звичайно лиш в однім напрямі, і тим вже здобувають собі честь і славу; він на всї сторони трудиться а всюди з немалим хісном. Виховує дїтей на добро народови, трудиться в своїм заводї для добра повірених єму, словом своїм могучим боронить в соймі і парляментї прав і интересів народа, письмами своїми поучає свій нарід і заступає єго справи, наконець в своїм завіщаню майно своє, трудами і пожертвованєм призбиране, записує свому дорогому народови.
Понизше подаємо послїдну єго волю. І не тілько самі щедрі записи, що в нїй пороблені, але і ті єго послїдні слова, що висказують мотиви єго завіщаня, єго ідеї, роблять ту послїдну волю незвичайно важною, а автора єї ще дорожшим єго народови. "3і всїх сторін", сказано в завіщаню, "народність руску утискають другі народи. Тут Поляки і Москалї, там Мадяри і Румуни, а всї они Русинів як сирий матеріял на хосен свого народа винародовляють. З другої сторони мати Русь убога, нї-звідки помочи не має. Тоє мене споводувало по можности щадити, щоби зібрати якій шелюг, котрий на єї поратованє відложити би можна."
В місяць по смерти проводиря руского народа умирає і проводир польскої шляхти. Як цілим народам, рускому і польскому, так і тим представителям їх цілком розлична припала доля: польскій шляхтич видїв свої змаганя сповнені, сам добився високих почестей; рускій демократ нї для себе, нї для народа свого не зміг придбати світлого гаразду. Але і більші заслуги за житя і по смерти, і сердечнїйшу память по собі лишив б. п. Стефан Качала.
Ось єго послїдна воля, — подаємо єї не цілком дословно, але вірно:
"Слабий тїлом але при здорових змислах, на випадок смерти постановляю:
1. Двоє дїтей моїх відвіновані.
2. Бажанєм моїм єсть, щоби син не мав претенсії до спадщини, бо ложив-єм на техничне єго образованє немало, тай кромі того отримав і значну квоту на розвиненє свого дїла; по-друге, щоби дочка не була покривджена, котра отримала менше, а над все єще і з тої причини, щоби осталось що і для народности рускої, котру зі всїх сторін другі народи утискають. Тут Поляки і Москалї, там Мадяри і Румуни, а всї они Русинів як сирий матеріял на хосен народа свого винародовляють. З другої сторони мати Русь убога, нї-звідки помочи не має, та що гірше, що і виродні сини єї свою матїр за Юдин гріш продати готові. Тоє мене споводувало, по можности щадити, щоби зібрати якій шелюг, котрий на єї поратованє відложити-би можна.
3. На екзекутора упрашаю брата, пароха в Мединї.
А а) Цілий инвентар господарскій, засїви, готове збіже, пасїка виключно для дочки, з виключенєм 5 пнїв пасїки, котрі парубок старшій вибрати собі може;
б) 1000 зр. в Aziend-ї также для дочки;
в) на довзї интабульовані 500 зр. также для дочки:
г) так само (тут виражені поменші довги). Б). З готових грошей в депозитї банку гипотечного:
1. Видавництву часописи "Дѣло" 500 зр.
2. Рускому Товариству педаґоґичному у Львові 1.000 зр.
3. Товариству Народна Рада у Львові 1.000 зр.
4. Товариству Руска Бесѣда у Львові на купно пляцу а евентуально на будову будинку чи дому для руских товариств у Львові, де би знаходилась і саля для руского народного театру, даю 5.000 зр.
5. Для Товариства Просвѣти у Львові на видаванє з процентів популярних практичних книжок руских, розписованє премій для авторів і помочи виданя мапи Малої Руси 10.000 зр.
6. В Народній Торговли у Львові книжка удїлова на 100 зр. і книжка щадниці тоїж Торговлї до нинї висше 1.000 зр. має служити на запомогу для двох бідних хлопців, котрі би там хотїли учитись торговлї.
Що позістане з депозиту від 1—5, то для дочки.
Книжки до диспозиції екзекутора.
Дописок з 26. мая 1888: В повисших постановах під буквою Б) 5. зміняю: Для товариства Просвѣта у Львові на повисші ціли призначаю тілько вісїм тисяч (8.000) зр., а 2.000 зр. для внуки Стефанії, замужної Слюзар, уродженої Студиньска."
На тім завіщанє кінчиться.
[Дѣло]
27.12.1888