Прапори над ратушами мадярських міст можуть спровокувати ще одну політико-дипломатичну сварку між Бухарестом і Будапештом.
Все почалося зі заяви статс-секретаря угорського зовнішньополітичного відомства Жолта Немета, який закликав мерів усіх населених пунктів Угорщини підняти над своїми резиденціями прапор невизнаного офіційним Бухарестом Секейского краю, що на румунській території. Так мадярські громади могли продемонструвати свою солідарність з боротьбою трансільванських угорців за автономію.
Секеї (мадярський субетнос) — для офіційного Бухареста наче біль голови, що триває вже майже сто років, від часу укладення Тріанонського договору. Варто нагадати, що мирний договір було укладено 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти й Угорщиною. Будапешт мусив поступитися доброю частиною своїх земель, у тому й нинішнім українським Закарпаттям. Найбільше територіально скористався тоді Бухарест, здобувши у володіння Трансільванію і східну частину Банату. Разом з територіями Румунія отримала численну мадярську спільноту, що там давно жила й за жодних обставин не бажала асимілюватися.
Що більше, мадяри, які нині мешкають на територіях сусідніх держав, чимраз гучніше заявляють про свої права на національну автономію. Так, 5 вересня 2009 року вже згадані секеї у Північній Трансільванії на з’їзді представників місцевих органів влади проголосили створення Секейського краю. Зайве казати, що центральні органи влади Румунії не визнали ухвали цього з’їзду.
Зайве казати й те, що на цьому мадярська меншина в Румунії не мала наміру складати зброю. 27 травня 2011 року група європарламентарів від Демократичного союзу угорців Румунії на чолі з віце-головою Європарламенту, одним з лідерів трансільванських угорців Ласло Текешем оголосила про відкриття в Брюсселі представництва Секейського краю при Європейському Парламенті. Реагуючи на це, МЗС Румунії висловило офіційний протест проти таких дій.
Тобто «прапорова акція» стала логічним продовженням секейсько-румунського протистояння, до якого чимраз активніше почав залучатися офіційний Будапешт.
Ця акція, своєю чергою, розгнівала румунський уряд. Як повідомили в прес-службі МЗС Румунії, до румунського зовнішньополітичного відомства терміново викликали посла Угорщини в Бухаресті Оскара Фузеша.
Статс-секретар МЗС Румунії Богдан Ауреску, який є співголовою румуно-угорського комітету зі співробітництва в питаннях національних меншин, назвав заяви свого угорського колеги Немета «неприйнятними й такими, що суперечать духові добросусідства і стратегічного партнерства у XXI столітті між Румунією та Угорщиною». «Румунська влада не сприймає й ніколи не сприйме такого прикрого втручання у внутрішні справи країни!» — наголосив він.
Бухарест оцінив заклики угорського чиновника як «відкриту підтримку територіальної автономії за етнічними критеріями». А такої автономії не допуска Конституція Румунії. Тож Богдан Ауреску також заявив: «Такі дії не передбачені європейськими нормами щодо захисту осіб, які належать до національних меншин. Ми рішуче засуджуємо цей демарш!»
Заяви високопоставленого угорського чиновника прокоментував прем'єр-міністр Румунії Віктор Понта, за словами якого Румунія не потерпить ні від кого з-за кордону такої «зухвалості». «Ми не приймемо жодних повчань щодо застосування законів у Румунії, у тому числі щодо діяльності місцевих органів влади», — наводить слова Понти румунська аґенція Mediafax.
Заклик Жолта Немета вивішувати прапори виник не на голому місті. Напередодні, 5 лютого, він заявив, що угорці в Трансільванії зазнають «символічної аґресії» від представників центральної влади на місцях, оскільки позбавлені можливості використовувати прапор Секейского краю. «Угорський уряд очікує, що румунський уряд втрутиться і зупинить цю символічну аґресію проти угорської меншини в Трансільванії», — заявив він.
Як повідомляють румунські ЗМІ, безпосередньо спричинився до скандалу випадок, що стався наприкінці січня на церемонії вступу на посаду нового префекта румунського повіту Ковасна, коли угорцям не дозволили встановити секейський прапор у конференц-залі, де відбувався захід.
Президент Румунії Траян Бесеску відмовився коментувати заклики угорського держсекретаря. Він зазначив, що на заяви дипломатів інших держав має відповідати МЗС Румунії. «Коли з цього приводу виступить президент Угорщини, скажу своє слово і я», — пообіцяв він в інтерв'ю провідній румунській газеті Romania Libera.
13.02.2013