Перший пішов, другий пішов... Третій на черзі? Услід за скандальним звільненням-призначенням губернаторів Львівщини настали не менш неочікувані кадрові пертурбації в Івано-Франківській області. Сьогоднішніми указами Президент Віктор Янукович звільнив з посади голови ОДА Михайла Вишиванюка та призначив замість нього Василя Чуднова, екс-народного депутата України та голову Івано-Франківської обласної організації Партії регіонів. Колишній губернатор Прикарпаття, як і його львівський колега, став радником президента.
Таким чином із трьох галицьких областей, неторканою в сенсі різких кадрових ротацій у президентській вертикалі, залишилася тільки одна – Тернопілля. Чи залишиться Валентин Хоптян при посаді залежить від того, який саме зміст вкладає президент Янукович у призначення «на провінції». Якщо справа у страхові перед громадським незадоволенням Галичини з приводу зриву підписання угоди про асоціацію з ЄС, то невдовзі матимемо й когось нового – ще більш жорсткого та одіозного – в Тернополі. Якщо ж справа у виборах 2015 року, то Валентин Хоптян може ще якийсь час протриматися, оскільки соціально-економічні показники на ввірених йому землях не настільки катастрофічні, як на Львівщині та Прикарпатті. Плюс Тернопілля оминула необхідність вирішувати долю своїх сланцевих родовищ газу. А саме це питання, яке голови Львівської та Франківської ОДА не змогли самостійно протягнути крізь «свої» ради, на думку оглядачів і стало останньою краплею толерування Банковою вирозуміло позиції своїх представників на місцях.
«Сенс кадрових рішень у Галичині – призначення керівників виборчого штабу кандидата у президенти Януковича. Через недовіру до "попередників". Чим гіршу репутацію на місцевості має такий керівник штабу – тим лояльнішим він буде до Януковича, оскільки зміна влади дуже погано позначиться на такому керівнику. Ще один момент у справі звільнень, а можливо, й остання крапля, це неспроможність самостійно протиснути потрібні рішення місцевих рад у справі Олеського родовища. Довелося напрягатися з Києва. А перед американськими партнерами "невдобно"», – коментує ситуацію для читачів «Z» політолог Володимир Горбач.
Отже давайте спробуємо розглянути наші справи детально.
Був Шемчук. Став Сало
Шок, та не настільки...
Прийняли Чуднова на Прикарпатті стриманіше, ніж Сала на Львівщині. Ніхто “Ганьба!” йому не кричав, хоча репутація нового губернатора теж заплямована у політичному минулому. Тут всі пам’ятають, як картка депутата проголосувала за горезвісний мовний закон. Тоді Чуднову навіть стало зле у залі ВРУ, коли він про це довідався. “Швидку” викликали. Чи не за слабке здоров’я для губернатора непокірної Галичини?
Політолог Тарас Случик пояснює таке спокійніше прийняття нового губернатора громадськістю, по-перше – «раптовістю удару», а, по-друге, рівень несприйняття Чуднова у суспільстві все-таки нижчий ніж рівень несприйняття Сала, за яким тягнеться довгий кримінальний хвіст. Чуднов же просто член партії Регіонів. “А це трохи різні речі, що підкидати вибухівки в офіси, що просто бути дисциплінованим членом партії і голосувати за її законопроекти”, – розмірковує пан Тарас.
Обласна рада отримала шанс
На відміну від Вишиванюка, який уміє добре ладнати з усіма, має вплив у політиці, “своїх” в обласній раді та ефективну команду в ОДА, Чуднов виглядає “голим, босим, та в вінку”. У вінку, бо все-таки користується довірою президента. А голим-босим, бо не має жодного авторитету серед електорату області, про що свідчить його поразка на виборах до парламенту 2012 року.
На своїй сторінці у Фейсбуці враженнями від нового призначення губернатора поділився голова фракції ВО “Батьківщина” в Івано-Франківській обласній раді Юрій Романюк:
“Особливо цікавою, майже пікантною, видається наступна "співпраця" Чуднова з обласною радою! Якщо, Вишиванюк сам є депутатом обласної ради і має безпосередньо "своїх" 30-40 штиків, і ще 10-15 депутатів були йому близькими, дружніми, чимось винними або вдячними..., то Чуднов не має в обласній раді жодного штика! Більше того, авторитет останнього в середовищі обласної ради, як і в ОДА, взагалі не проглядається. За Конституцією і чинним законодавством, для висловлення недовіри голові ОДА, достатньо проголосувати 50% депутатів, для наступного реагування урядом і Президентом. А при голосуванні 2/3 від складу ради, а це 76 від 114 депутаів, президент зобов’язаний (!) здійснити кадрову заміну голови ОДА”.
Приблизно те саме про політичний авторитет Чуднова говорить і Тарас Случик:
“Після такого призначення обласна рада підсилить свій вплив на політичну ситуацію в області. Оскільки Вишиванюк мав і свою команаду, і своїх депутатів. А Чуднов не має в порівнянні з Вишиванюком ні кадрового потенціалу, ні політичного досвіду. Він сильний політик лише у своїй партійній вертикалі, а поза її межами особливого впливу немає. Тому сьогодні, якщо облраді вдасться скоординувати зусилля, то вона суттєво покращить свої позиції. З цього боку, таке рішення президента виглядає не дуже ефективно. Вишиванюк був найкомпроміснішим варіантом губернатора”.
Був Вишиванюк. Став Чуднов
Вибори не за горами, а на носі
З іншого боку, Тарас Случик прогнозує: “Ставши радником президента, очевидно, Вишиванюк отримав інше завдання – буде займатись президентськими виборами на Прикарпатті. Було б дивно збоку президента втрачати таку сильну фігуру”. Тож, сьогоднішнє призначення губернаторів Львівщини та Івано-Франківщини означає, за словами політолога, по-перше, приближення виборчої кампанії, по-друге, особистий лобізм президентом новоспечених губенаторів. Вони обоє користуються довірою Януковича.
Тож вибори почалися. Президент розставляє вірних бійців на місця. Як каже Юрій Романюк, період формування влади за квотним принципом "роздачі слонів”, усім кланам, олігархам, фінансово-промисловим групам та партіям, як подяку за підтримку і формування спільної перемоги Януковича на виборах у 2010 році, минув.
Пан Романюк переконаний, що Банкова просто непевна у здатності деяких керівників областей забезпечити необхідний "Сім’ї" результат виборів. Контрольним завданням для губернаторів Львівщини та Івано-Франківщини стало погодження сланцевої угоди, яку хоч і вдалось протягти, але далеко не так безболісно, як хотілось.
“Банкова переконана, що на Галичині не вдалося забезпечити корінний перелом свідомості виборців у бік позитивного сприйняття політики Януковича. Більше того, Банкова не має жодних сумнівів, що ці губернатори не здатні були б у 2015 році, під час виборів "піти по-безпредєлу»: "душити", "мочити", "пресувати"...”, – вважає Юрій Романюк.
Майже феномен
Якби не сьогоднішні події, Вишиванюка можна було би назвати феноменом на Галичині. Бо на відміну від губернаторів Львівщини та Тернопільщини, які змінюються досить часто, Вишиванюк має вагомий 11-літній стаж із перервою на “помаранчевий” період. До слова, “Ганьба!” не оминула і його постать. Так скандував Михайлу Вишиванюку на початку революції 2004 року кількатисячний натовп мітингуючих під стінами франківського “білого дому”. Треба віддати належне Михайлу Васильовичу, бо не побоявся і вийшов до людей. Згодом Франківщина однією з перших офіційно визнала результати виборів недійсними.
З приходом “помаранчевих” змінилась і влада в області. Та правління було недовгим. І якщо реванш Януковича галичани сприйняли із розчаруванням, то повернення Вишиванюка пов’язували більше із надіями. Мовляв, нарешті хтось наведе лад у господарці області. Саме таким сприймається Михайло Вишиванюк – добрим ґаздою, неконфліктною і нескладною особистістю, ефективним менеджером. Одне з перших, що зробив на посаді Михайло Васильович, це прибрав турнікети, встановлені в адмінбудинку його попередником. Це символізувало відкритість влади до людей.
Янукович тоді прийняв єдино правильне рішення призначити Вишиванюка. На фоні загальної неприязні до нового Президента, цей вчинок був належно оцінений.
Вишиванюк за час свого адміністрування справно виконував завдання Президента, втілював його програми, відстоював перед громадськістю його особу. Якось Вишиванюк навіть назвав Януковича українським Черчілем. До слова, сьогодні він знову повторив цю фразу, очевидно, демонструючи цим, що жодних непорозумніь між ним та Президентом з приводу перепризначення немає.
Здавалося, що кращого губернатора Януковичу годі й шукати. Так, непевно, думав собі і сам Президент. Після однієї з нарад у Києві Вишиванюк повернувся до Івано-Франківська і передав слова Януковича, що він на посаді губернатора буде як мінімум до 2017 року. Так тоді йому сказав Ґарант... А, можливо, Вишиванюк ще повернеться, втретє?..
В кінці залишиться тільки один?
Був Хоптян. А став...
Отже, в Галичині наразі залишився тільки один старий голова ОДА – губернатор Тернопілля Валентин Хоптян, якого на цю посаду призначили в грудні 2010 року. До того часу Валентин Антонович, аграрій за освітою, не працював на керівних посадах обласного рівня, проте був депутатом Хмельницької обласної ради. Оголосити про те, що Михайло Цимбалюк звільнений із посади голови облдержадміністрації та призначений на посаду керівника Львівської області, а Валентин Хоптян — голова Тернопільської облдержадміністрації прибув сам віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко.
Позафракційний депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна в інтерв’ю для «Z» запевняє, що ні для кого не було і не є таємницею, що за призначенням Валентина Хоптяна головою Тернопільської ОДА стоїть Станіслав Валеріанович Скубашевський — головний «кадровик» Банкової, давній соратник Віктора Януковича, колишній заступник голови Адміністрації Президента, а тепер народний депутат від Партії регіонів, а заодно і близький родич Валентина Хоптяна.
Після призначення головою ОДА Валентин Хоптян одразу впевнено взявся за розбудову владної вертикалі в області, замінивши призначених ще Ярославом Сухим чи вже Михайлом Цимбалюком голів РДА, які не йшли на співпрацю. Зробив усе, щоб в районних радах посади голів посіли регіонали. А ще «зробив» головою Гусятинської райради свою дружину — Надію Хоптян.
«Навколо Валентина Хоптяна дуже часто виникають проблеми, — продовжує Степан Барна. — Одна з ключових — невведення депутатів у Тернопільську обласну раду. Тобто оточення, яке стояло за тим, щоби не вводити депутатів, прирекло його на те, що тепер він несе тягар відповідальності за те, що було не зроблено протягом трьох років, і чому протягом майже 11 місяців жителі Тернопілля були заручниками бюджетної та політичної кризи. Що ж вплинуло на прийняття рішення Хоптяном про введення депутатів? На мою думку, це була чітка директива з Києва, бо як на мене, у протилежному випадку він би не впливав і не здійснював відповідних кроків. По-друге, афери в оточенні Хоптяна дійшли до того, стали предметом обговорення не тільки на місцевому рівні, а й на рівні Києва».
Однак, якщо слідувати за тією логікою, що Банкова призначає голів ОДА з огляду на їхню персональну і пряму узалежненість від влади, то у Хоптяна є шанси залишитися «при своїх». Тут варто згадати стару історію з ДТП.
В останній день 2011 року близько 19.30 поблизу села Вільхівці сталася трагедія. Губернаторський джип Toyota Land Cruiser виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з таксі. 52-річний пасажир «Жигулів» загинув на місці, а його дружина і 27-річний водій таксомотора отримали тяжкі поранення. Винуватець з місця аварії втік, допомогу потерпілим надавали інші люди.
У пресі тоді з’явилася інформація, що за кермом джипа був Хоптян. Однак губернатор заперечував це, запевнивши, що на момент біди був серед рідних. А яким чином ДТП в іншому місці спричинив його джип, пояснювати не став, всіляко ухиляючись від прямих запитань журналістів.
Далі події розгорталися як у справжньому детективі. У чемеровецьку міліцію з повинною прийшов житель Тернополя, сказав, що це він зробив наїзд. Медики госпіталізували його, хоча жодних пошкоджень він не мав. Від коментарів «доброволець» відмовлявся. Згодом з’ясувалося, що це була підставна особа, її попросили взяти на себе чужу вину.
Було видно, що хтось активно замітає сліди. Місцева опозиція заявляла, що офіційний Київ намагається «відмазати» губернатора-«регіонала» Хоптяна. Що той має високих покровителів в Адміністрації Президента, зокрема Станіслава Скубашевського.
Громадськість Тернопільщини підняла бунт. Під тиском людей Президент Янукович дав доручення провести об’єктивне розслідування. Одразу після цього було звільнено начальників Хмельницького і Тернопільського обласних управлінь міліції. А згодом взяли під варту начальника тернопільської обласної ДАІ Віктора Пака. Прокурори доводили, що це він тієї ночі був за кермом злощасного джипа. Багато хто у Тернополі дотримується думки, що Віктора Пака попросили взяти вину на себе, пообіцявши згодом «відмазати».
«Не впевнений, що Валентина Хоптяна звільнять з посади. А для чого? Він добре виконує свою роль, — каже Степан Барна. — Проте, все ж таки, якщо це станеться, то на фоні призначення на Львівщині Олега Сала замість Хоптяна можуть призначити лише ярого адміністратора. Можливо це знову буде Михайло Цимбалюк. Знаю одне — слабкого губернатора перед президентськими виборами не поставлять. Він повинен буде максимально «вижати» з області: якщо не в еквіваленті електоральному, то у фінансовому».
FYI
Валентина Хоптяна особливо «шанують» IT–просунуті виборці. За час його губернаторства невідомі тричі міняли прізвище голови Тернопільської облдержадміністрації на сторінці про нього в Вікіпедії. З Хоптяна робили Пияка. Окрім цього було внесено зміни і в пункт «професія» — там тимчасово було написано «пияк-політик».
Також у довідці в графі з даними про народження голови облдержадміністрації було вказано «народилася».
А ще на сторінці про Хоптяна у Вікіпедії замість його прізвища над біографічною довідкою хтось написав «Хобіт». Наступного дня прізвище було виправлене.
Невдовзі невідомі змінили прізвище Хоптяна на «Хопта», себто «бур’ян». Тоді ж в біографічній довідці написали і кінцеву дату перебування Хоптяна на посаді голови облдержадміністрації – 1 листопада 2012 року.
А ще в інтернеті «гуляло» відео із Зарваниці, де під час Всеукраїнської прощі Хоптяна засвистали прочани – він зачитував вірним привітання від президента України Віктора Януковича. Відео вподобало 40 тисяч відвідувачів мережі.
08.11.2013