«Революція квітів»

Невигаданий герой роману Андрія Куркова «Львівська гастроль Джиммі Хендрікса» (2012), Алік Олісевич видав цього року автобіографічні матеріали під загальною назвою «Революція квітів». Зустріч з ним - унікальна нагода почути з перших вуст про те, як розвивалося неформальне субкультурне середовище у підрадянському Львові.

У 1968-му Олісевич вперше дізнався із публікацій радянської преси про рух хіпі на Заході і зацікавився ним. У червні 1972-го, під час поїздки до Каунаса, він приєднався до руху хіпі. З цієї причини він не вступав до інституту й відмовився служити в армії. Брав участь у багатьох зустрічах хіпі в Балтії й інших країнах — колишніх республіках СРСР.

У вересні 1978 року Олісевич дав перше інтерв'ю представникам західних ЗМІ, яке опублікували в музичному журналі Džuboks (Белград). У серпні 1982-го Džuboks опублікував листа Олісевича до представників західних молодіжних субкультур, у якому вказав свою адресу. Тоді до нього почали надходити сотні листів від ровесників із усього світу.

Влітку 1987 року на Заході публікують маніфест «Історія радянських хіпі. 1967—1987» авторства Аліка Олісевича.

Організатор першої політичної демонстрації в Україні часів «перебудови» (Львів, 20 вересня 1987). Того дня у Львові святкували День міста. Близько 30 осіб, половина яких були хіпі (зокрема, Дмитро «Мефодій» Тищенко і Олесь Старовойт), зібрались у кафе на вулиці Вірменській (поточно його називають «Вірменка») о 12-ій годині, де виготовили кілька транспарантів пацифістського характеру. Перший конфлікт з міліцією стався на площі Ринок, другий — на вулиці Франка, третій — у бернардинському дворику, де відбувалася художня виставка просто неба Центр Європи (оперативник спробував вирвати з рук Аліка Олісевича транспарант), четвертий — на вулиці Друкарській (працівник органів пригрозив: «Погуляйте, хлопці, до травня»). Маніфестація тривала до 17 години. Олісевичу вдалося передати на Захід інформацію про ці події.

Засновник правозахисної групи «Довіра» (жовтень 1987). Перша акція з вимогою припинити війну в Афганістані відбулася 24 жовтня 1987 о 15-й годині. На площу біля Львівського театру опери і балету вийшло близько 15 осіб, половина яких були учасниками попередньої демонстрації. За кілька хвилин їх розігнала міліція.

23 березня 1993 року Олісевич заснував у Львові (другий в Україні після групи Мирослава Мариновича) осередок міжнародної організації «Міжнародна амністія» «Україна-2» і став його почесним головою.