Трохи більше року тому, 27 лютого 2022 року, бундесканцлер Німеччини Олаф Шольц проголосив свою епохальну промову про «Історичний поворот» – Zeitenwende.
За рік у країні-флагмані Європейської Унії відбулися колосальні зміни. Німеччина відмовилася від цілої низки своїх зовнішньополітичних догм, зокрема про заборону поставок озброєнь у кризові реґіони, тобто до країн, які беруть участь у гарячих конфліктат. Упродовж десятиліть Німеччина дотримувалася цього правила у своїй зовнішній політиці.
Радикально змінилися відносини Берліна з Москвою. Пригадаймо, що ще відносно недавно Німеччина вважалася чи не найбільшим другом і вже точно головним стратегічним партнером Росії в Європейській Унії. Пригадаймо, як ексканцлерка Анґела Меркель мов мантру повторювала слова: «Архітектуру безпеки в Європі неможливо збудувати без Росії, а тим більше проти Росії». Ще запекліше цю тезу відстоював попередник Меркель – Ґергард Шрьодер, який нині працює на підхваті в шефа Кремля. Гельмут Коль хай іншими словами, але теж консеквентно артикулював таку позицію. А ще раніше таку Ostpolitik відстоювали Гельмут Шмідт та Віллі Брандт.
От тепер виявляється, що можна формувати систему безпеки без Росії, ба більше – проти Росії, захищатися від аґресивного Кремля та його божевільних завсідників. Росію можна визнавати головною загрозою безпеці, світовою парією, основою «осі зла». Так, досі не всі в німецькому суспільстві й політикумі зуміли переварити й акцептувати цю нову тезу (мова, звісно, не про тих, хто «любить» Росію за гроші, як то Ліва партія чи «Альтернатива для Німеччини»). Але усвідомлення це відбувається, шириться і скоро стане беззаперечним.
А ми ще не забули, як Берлін вів себе щодо України буквально за кілька днів до тієї епохальної промови канцлера. Не забули тієї німецької ганьби з п’ятьма тисячами застарілих шоломів – які, до речі, так до України й не потрапили. Німецькі ЗМІ з покликом на інсайдерів у федеральному уряді розповідають, що ще ввечері 24 лютого 2022 року в офісі бундесканцлера засідав розширений штат радників і членів уряду. Фактично всі в один голос стверджували, що дуже швидко Україна посиплеться під натиском «другої армії світу» – Київ за кілька годин здасться, а росіяни незабаром стоятимуть уже на східному кордоні Польщі.
Але от минуло три дні – а Київ тримається, Україна стоїть, та ще й завдає болісних втрат російській армії, спалює колони техніки, тисячами відправляє в пакети вояків-окупантів. Тож Шольц був змушений визнати помилку свою та своїх «висококомпетентних» радників. Слід віддати йому належне: думку він змінив досить оперативно. І швидко проголосив у Бундестазі своє культове Zeitenwende. Шольц висловився за радикальну зміну парадигми відносин Німеччини й ЄУ загалом із Росією, за зміну безпекової політики, за нарощування боєздатності країни. Але головне – за необхідність військової допомоги українській армії. Ще одним важливим пунктом промови було проголошення поступової відмови від імпорту російських енергоносіїв.
За рік, що минув з того дня, Німеччина довела, що здатна стати надійним і корисним партнером для України, яка захищає свою територію і суверенітет від російського агресора. Ми отримали від Німеччини допомоги на загальну суму понад 14 мільярдів євро, а власне військової – на 2,5 мільярда євро. Спершу це були переносні протитанкові комплекси та ПЗРК, кулемети, міномети, набої, снайперські гвинтівки та інша стрілецька зброя. Потім пішло поважніше озброєння, зокрема знамениті німецькі Panzerhaubitze 2000, зенітні самохідні установки Gepard. Далі – системи ППО IRIS-T і Patriot, РСЗВ MARS ІІ. І нарешті сучасні танки Leopard 2 і БМП Marder. А ще в Німеччині проходять бойовий вишкіл на сучасній військовій техніці тисячі українських вояків.
І от другого березня Олаф Шольц знову виступив з промовою перед Бундестаґом. У ній він підбив підсумки нового політичного курсу, взятого Німеччиною після початку російської аґресії проти України 24 лютого 2022 року. Тобто того самого Zeitenwende.
Україна героїчно витримала рік війни, завдала багатьох нищівних поразок аґресору. А Німеччина може похвалитися тим, що пережила зиму, якою так лякала її Росія, обіцяла заморити холодом і голодом, енергетично поставити на коліна. Але нічого з тих погроз не справдилося. Не кажучи вже про те, що героїчно пережила зиму й Україна, причому в значно суворіших умовах, спричинених руйнуванням енергетичної інфраструктури.
Що знаменно: у своїй новій промові німецький канцлер висловився проти перемовин із російським лідером Путіним, чого раніше неможливо було собі уявити. Німеччина, яка завжди виступала за примирення з Росією, за перемовини з будь-яких питань і за будь-яких умов, нині дійшла висновку, що розмовляти з росіянами наразі немає про що.
«З пістолетом біля скроні неможливо вести перемовини. Хіба що про власну капітуляцію. Якщо Україна перестане захищатись, то настане не мир – настане кінець України», – сказав як відрізав Шольц, реагуючи на заклики лівих, популістів і пацифістів відмовитися від поставок німецьких озброєнь Україні і натомість сприяти початку мирних перемовин між Києвом і Москвою.
Бо й дійсно, про що можна вести діалог із російською владою? «Путін відверто говорить про цілі своєї війни: захопити великі частини території України, знищити Україну як націю. Тим самим він заносить сокиру над, мабуть, найбільшим досягненням політики розрядки – спільною конвенцією про неприпустимість насильницької зміни кордонів у Європі», – заявив Олаф Шольц.
Німецький канцлер висловив упевненість у перемозі України, однією з гарантій якої є невпинна військова допомога Заходу. «Путін помиляється, якщо думає, що час грає на нього. Що раніше він зрозуміє, що його імперські цілі недосяжні, то вищі шанси на припинення цієї війни. Ми допомагатимемо Україні доти, допоки не буде досягнуто миру на її умовах. Тому ми розмовляємо з Києвом та іншими партнерами про майбутні гарантії безпеки для України. Але такі гарантії безпеки залежать винятково від успішного захисту Україною свого суверенітету й територіальної цілісності», – зазначив бундесканцлер.
