Нам потрібна спілка націоналістів та програмістів. Прагматиків та романтиків. Фізиків та ліриків. Нам потрібні ті, хто знищить нестійку ідентичність. Потрібні системні люди, що можуть і хочуть любити Україну.
Київ 08.04.20
Пандемія зайвий раз підтвердила постулат, що в країнах з нестійкою психікою Конституція є гарною книжечкою, на яку періодично кладуть руку президенти для того, щоб потім не обов’язково президенти поклали інші частини тіла.
Київ 06.04.20
Лідерство Івана Вакарчука було знакове. Це лідерство було однаково принциповим і на посаді ректора, і на посаді міністра. Використавши вузеньке вікно можливостей, міністр освіти і науки Іван Вакарчук змінив систему, правила гри.
06.04.20
Він був Професором і Міністром. Вмів перемагати і продовжувати боротьбу після поразки. Його поради допомогали уникати помилок, не спинятися та йти вперед
Київ 04.04.20
Коли лікарі на передовій боротьби з COVID19 вирішують дилему Бога, кого із хворих лікувати насамперед, в Україні виникла реальна дилема свободи та відповідальної держави.
Ужгород 01.04.20
Повернення громадян України із зачумленого закордону до благословенних рідних пенатів дало можливість пригадати творчість Еміра Кустуріци, Ієроніма Босха і Богдана Лепкого з чотирма вершниками Апокаліпсису разом взятими. Огляд подій тижня в Україні.
Київ 30.03.20
Українська влада не лише не змогла підготувати країну до зустрічі з пандемією, а й наговорила вже про той коронавірус цілу купу бздур.
Київ 25.03.20
Свобода, демократія і верховенство права в історії людства були найкращими інструментами подолання кризових явищ. І застосування екстраординарних заходів при цьому не можуть атакувати засади конституційної демократії.
Ужгород 24.03.20
«Ізвінітє, что я такой молодой к вам обращаюся»: Зеленський зробив хід, який потім марно хотіли представити як «президент «нагнув» мільярдерів».
Київ 24.03.20
«Яка бо користь людині, яка світ здобуде, а душу свою занапастить? Що може людина дати взамін за власну душу?»
Київ 23.03.20
В Україні вже рік триває дискусія про те, чи Україна мусила скеровувати три свої кораблі в Керченську протоку – просто в пащеку ворога. В тій дискусії ми не зауважили, як уподібнилися до слів ворога і почали шукати ворогів поміж собою.
Львів 20.11.19
Політики у всьому світі – це слабкі люди, які не можуть багатьом спокусам сказати «ні». В політиці якщо можна зловживати, то будуть зловживати.
Львів 13.11.19
Стабільна Україна в принципі не є ціллю для Путіна. Для нього якраз failed state – це найкращий варіант на сьогодні. Цей варіант влаштовує його на всіх рівнях, починаючи із внутрішньої публіки.
Львів 05.11.19
У команди Зеленського немає відчуття війни. Я навіть не бачу людей, які здатні інфікувати цю команду українським розумінням ситуації на Донбасі.
Київ 03.10.19
Ми переживаємо третю кризу демократії – і вона, можливо, найсерйозніша. Всі покоління до нас вірили у декілька простих принципів. Наприклад, у відмінність між правдою і брехнею, між реальністю і вигадкою.
Київ 18.09.19
Нова влада не припускає, що може помилятися. Вона абсолютно впевнена у своїй правоті, тому й діє так, як ми бачимо, – настільки швидко, наскільки це можливо. Вони надто самовпевнені. Такі, знаєте, я би сказав, самозакохані.
Київ 07.09.19
Всі події в Україні останніх п'яти років – це історія про гідність. Війни бувають різні: спрямовані на фізичне винищення та ідеологічні війни. Війна, яка йде зараз, – це війна за ідентичність. Це незвичайна історія.
Київ 03.09.19
Невже ми настільки дурні, що не можемо відрізнити брехню від правди? Чи, можливо, популісти мають ще дещо в своєму арсеналі, окрім солодких обіцянок? Те, що забирає в нас здатність критично мислити і змушує голосувати емоціями?
Київ 20.07.19
Не треба пояснювати злим умислом те, що можна пояснити недолугістю або неосвіченістю. Як на мене, то набагато більший ризик – це ризик неосвіченості, буквально на межі невігластва, властивий певним членам команди Зеленського. Їхня сміливість занадто сильно випереджає їхні знання і спроможності.
Київ 19.07.19
Якщо треба змиритись з тим, що Галичина перестане бути твердинею української культури, то маємо попрощатися з ідеєю української України і української ідентичності, визнати, що ми остаточно відмовились від того шляху, яким пішли Латвія, Литва і Естонія, – єдині успішні країни, які вийшли з СРСР.
Київ 21.06.19
Покарання винних – це не самоціль, це лише маленький елемент в головній цілі – встановленні істини, справедливості, в поверненні нашого суспільства в єдині координати добра і зла.
Київ 26.11.19
Через тридцять років після хвилі змін, спричинених падінням мурів та режимів у Східній Європі, більшість країн тішаться, що все так сталося. Громадяни України натомість у тривозі: ми вже не очікуємо змін для себе і живемо надією на хороше майбутнє своїх дітей.
25.10.19
А тепер уявіть собі, що росіяни – не окупанти, а друзі, які розкаюються в нелюдських діях свого керівництва і кажуть: "Давайте жити разом"
Львів 19.10.19
Де найкраще сховати сухий листок? В купі інших, що впали з дерева. За цією аналогією від суспільства ховають правду, і суспільство втомилося її шукати.
Київ 10.10.19
Що робити, щоби українець врешті перестав фантазувати про себе як про частину “одного великого народу”? Говорять Володимир В'ятрович, Дмитро Крапивенко та Максим Віхров.
Львів 02.10.19
Завжди були шуми, завжди був зойк, крик, тріскіт, вибухи – ззовні, всередині. Люди всіх часів затруднялися у тому, щоб вміти слухати. Але сьогодні ми маємо додаткове навантаження. Годі сподіватися, що почуєш глибокі речі, коли ти є на поверхні.
Львів 14.09.19
Ми розглядаємо гідність з правової точки зору: кожна людина від народження має свою гідність. Але насправді гідність – це процес. Процес, який формується за певних умов. Гідність – це, перш за все, зрілість. Ми маємо задовольняти свої потреби, але цінності повинні домінувати над потребами.
Київ 11.09.19
Прес-служба Київської митрополії УПЦ дала розлоге роз'яснення рішення про ліквідацію юридичних осіб «Київська патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ»
Київ 01.08.19
Тільки виконавши всі вимоги цієї нової редакції, зможемо далі рухатись у бік мрії – досконалого «Правопису».
Львів 05.06.19
Аналіз дій комуністичного режиму в Україні з точки зору норм міжнародного права: злочини проти людяності, геноцид і воєнні злочини
Київ 19.05.19
Юрій Винничук:
Але ні, візьмемо чужу і увіпхнемо невпихуєме. Це все одно, що будяком прикрасити букет троянд.
08.04.20: міфофейки
Василь МАХНО:
порожні вулиці та безіменний міст будинків вздовж каналів каравани безлюддя цьогорічне карнавальне і всім нам – непристойно довгий ніс
07.04.20: поезія
Андрій ЛЮБКА:
Іван Франко – не просто видатний, а ще й цікавий письменник. Погодьтеся, в нашій давнішій літературі це не завжди синоніми.
07.04.20: франкіана
Олександр БОЙЧЕНКО:
Народ, який фінансово не підтримує свою культуру, завжди годує чужі армії. Безпосередньо чи опосередковано, але – завжди
06.04.20: реальність
Юрій Андрухович:
Маска вам не поможе, але не смійте виходити з дому без маски. Забудьте про обійми, але не дивуйтеся, що вас немає кому поховати
03.04.20: вірус
Тарас Прохасько:
Історія є не тим, що було, а тим, що про неї написано. Отож надійним персональним виходом з кризи є власна хроніка.
02.04.20: палп-фікшн
Юрій Винничук:
Інколи з'являється ідея зробити новий переклад Швейка. Відчуваю, що він стане дещо hubenej
01.04.20: переклади
Олександр Ірванець:
Вірилося, що народ знає правду й обирає вірний шлях. Сьогодні ця віра не те щоб зникла зовсім, але добряче похитнулася
31.03.20: міліони
Андрій Бондар:
Найлегше піти шляхом антиутопій або звичайних тоталітарних методів, вже призабутих у нашій частині світу, а найважче знайти підстави для нового гуманізму і соціяльного оптимізму
30.03.20: випрозорення
Ілько ЛЕМКО:
А Україна, вражена вірусами й метастазами «доброзичливого братнього народу», й далі стоїть собі на краю своєї могили.
27.03.20: метастази
Тарас Прохасько:
Все, що є тепер, невдовзі перетвориться на спогади, в яких болю не буде, бо досвід є не втратою, а придбою.
26.03.20: абсурд
Юрій Винничук:
Можемо на тривалий час попрощатися з багатьма творами української повоєнної класики, бо в правонаступників, як кажуть в Галичині, клямка впала.
25.03.20: спадкоємці
Юстина Добуш:
Коли вмирають не коали і не від терактів, ми не маємо механізмів співчуття. Не знаємо, що робити, як небезпека невидима, не знаємо, ким бути, коли цього не знає ніхто навкруги.
25.03.20: пустота
Андрій ЛЮБКА:
Українська культура повертається в свій найприродніший стан – катакомбний, стан хронічного недофінансування і без надії таки сподівання: у цьому стані вона – як риба у воді.
24.03.20: вічний ковід
Олександр БОЙЧЕНКО:
Неможливо ні демократизувати, ні європеїзувати те, чого нема
23.03.20: дискусія
Юрко Кох:
На що чекаємо, пані й панове? Настає "коронний" шанс для наших рідних "вишуканих" львівських бидляків навіки припинити плювати на рідну Галицьку Землю
22.03.20: футуризм
Василь МАХНО:
з прохання чашу мимо пронести бо в’їхавши у місто на ослиці всі брами позамикано й світи.
21.03.20: поезія
Тарас Прохасько:
Загроза тероризму почала давати збій. За новими розкладами терористами стають усі
19.03.20: гіперконтроль
Юрій Винничук:
Виліз я зі свого затишного барлогу на горішні Винники. Всі красиві дівчата були в масках. Їхні очі світилися, пускали бісики і вбирали в себе сонце...
18.03.20: карантин
Мирослав МАРИНОВИЧ:
На блокування доступу до протестних майданів суспільство має креативно винайти інші форми масової солідарності
17.03.20: момент істини
Мирослав Трофимук:
Одержуючи достатньо вільного часу в час карантину, ми все одно не використовуватимемо його, щоб оглянути уважно наш «життєвий простір» 
17.03.20: грека
Андрій Бондар:
У кожній небезпеці криється шанс вийти з неї сильнішим. Біда навчить. Тож нехай вчить. Вибору все одно немає
16.03.20: карантин
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК:
Малою я зажила слави пофостача – людини, що йде з кимось в дорогу заради самої дороги, абикуди, лиш би йти.
15.03.20: мандри
Олександр БОЙЧЕНКО:
Відкритий лист до Юрка Андруховича з нагоди його першого 60-ліття: легше написати правду, ніж вальнути її усно
13.03.20: 60
Петро МІДЯНКА:
Юрій Андрухович, як його знамениті попередники Чубай і Лишега, продовжив нашу літературну євроінтеграцію, не декларуючи її прямолінійно.
13.03.20: ювiлейне
Тарас Прохасько:
Серед усіх моделей організації життєвого простору нема звабливішої від тої, що пропонує Андрухович. Візіонер, містифікатор, стоїк, деміург, соверен.
12.03.20: деміург
Юрій Винничук:
Про те, що Тарас був теж гульвісою, говорити не можна. Тобто можна, але тихо.
11.03.20: вікове
Андрій ЛЮБКА:
Виявляється, не тільки ми вміємо «профукати все». За кілька років Польща стала ідеальним прикладом того, що будь-які реформи й успіхи не є незворотними. 
10.03.20: контрреформація
Ілько ЛЕМКО:
Некомпетентність влади зашкалює. Але ж хіба Зеленський на посаді президента – особа більш ганебна, неприйнятна і парадоксальна, аніж, наприклад, Янукович?
08.03.20: плебейство
Юстина Добуш:
Завжди десь збоку мають бути вони – забичені рагулі, фанатики греко-католицизму, сепаратисти, лицемірні й дволикі, взагалі просто найгірші люди на землі – галичани
06.03.20: іншування
Тарас Прохасько:
Якщо доля – це спосіб контакту мікрокосмосу із макро, якщо активним способом контакту є стояння і ходіння, то самою долею, її посланцями, є капці
05.03.20: опора
Юрій Винничук:
Недавно взнали, що роман Мушкетика приліпили О.Гончару. Однак кумедніше, коли позичає текст сам письменник
04.03.20: плагіат
Назарій Заноз:
Потрібен масовий привабливий міт, міський україноцентричний міт, котрий замінить старі совіцькі парадигми й лекала
03.03.20: міт
Олександр Ірванець:
Тож хто він, наш Нульовий Пацієнт? Сам президент? Депутати з 8-9 класами освіти? Чи академік-історик, який має звання в Російській академії наук?
02.03.20: вірус
Юрій Винничук:
Зміна російського дискурсу з тези про три братні народи на «єдіний народ» доволі тривожна.
28.02.20: сусіди
Тарас Прохасько:
Щоби мати більше часу, треба вміти його марнувати. Щоби могти слухати, що хтось каже, і могти сказати то, що хтось почує
27.02.20: ludi
Роман КЕЧУР:
Психоаналіз, нейрофізіологія і мистецтво: пошук трансформацій через творчість, уяву, віру. І що старіші ми стаємо, то важливіше це для нас.
26.02.20: сутнісне
Андрій ЛЮБКА:
Попри напруженість моменту, на Майдані були світлі, добрі люди. Там не було страшно, а якщо й було, то все одно людина почувалася в безпеці, бо була серед своїх.
25.02.20: генотип
Олександр БОЙЧЕНКО:
Трапляються сповнені оптимізму хвилини, коли мариться, що спадкоємці здобутої ціною крові загиблих свободи, виявляться гідними жертви.
24.02.20: камюнівське
Василь МАХНО:
пів-імперії скосить заразна миш і тонке повітря його зими як папір для ножа і ножиць
23.02.20: поезія
Ілько ЛЕМКО:
Попереджати Зеленського, що його можуть «шльопнути» на нулику, – це злочин, а говорити про те, що майданівці вбивали своїх же побратимів, – це нормальна річ
22.02.20: ТВ
Костянтин Москалець:
Гордість людини полягає не в кількості лайків, а в здатності залишатися людяною попри всі нелюдські речі довкола.
21.02.20: людяність
Тарас Прохасько:
Хлоп'яча манорія настільки глибоко влізла у спинний мозок, що все було наповнене духом і тонкою мудрістю великого бою
20.02.20: хлоп'ячість
Юрій Винничук:
Це прізвище часто вигулькує в суперечках з поляками, коли нам тицяють Бандеру і Шухевича. Тоді ми відразу: а у вас Дмовський!
19.02.20: антисемітизм
Євген ЛАНЮК:
Усі події і персонажі — вигадані. Усі збіги з Україною, Росією та міжнародною спільнотою — випадкові.
18.02.20: репліка
Тимофій Гаврилів:
Коли на безпековій конференції Країну,              в якій президент є президент, Сервірують, як гарячі ковбаски,  То щось не так зі світом.
17.02.20: мюнхени
Андрій Бондар:
Чи не стала антропологія, як і колись ботаніка, наукою про «механічні автомати», приклеєні до своїх смартфонів
17.02.20: антропологiя
Тарас Добко:
 Три хвилі сексуальної революції та парадокс ґендерної рівності, стала людська ідентичність та плинні можливості нової дійсності
14.02.20: нейтральність
Тарас Прохасько:
Смерть наступила миттєво. Не сказати, що було якось зле. Але розливові цілковитої згоди перешкоджала одна загата
13.02.20: еврика
Юрій Винничук:
Без України Московія – штучно висаджене дерево з відрубаним коренем. Їй треба звідкись тягнути живлющі соки, творити міф про свою прадавність
12.02.20: ім'я