Акція протесту в Києві. Фото – Радіо Свобода
Сьогоднішнє завдання Путіна – не дотиснути Україну за будь-яку ціну, а привести до ситуації, в якій Україна опиниться у фарватері політики, спрямованої на відновлення певної довіри до Росії.
Київ 11.12.19
Саміт "Нормандської четвірки" завершився без великих перемог, але водночас і без зрад – власне, сама відсутність новин стала для багатох позитивною новиною. Сторони взяли на себе обов'язок обмінятися полоненими "всіх на всіх". Україна муситиме запхати Штайнмаєра в закон.
Normandie 10.12.19
«Червоні лінії» стали константою, яку подолати вже неможливо. Огляд подій тижня в Україні
Київ 09.12.19
Новий директор Інституту національної пам'яті – це зовсім не В'ятрович. Це радше навпаки
Київ 09.12.19
Пошта і вокзал – це вже давно не той перелік об'єктів, які треба захопити, аби отримати владу. Критична інфраструктура тепер є поняттям і ширшим, і глибшим.
Львів 05.12.19
Чутки про відмирання телебачення дуже передчасні, і «труба дурнів» в політичному житті України й надалі рулить, робить погоду і замовляє музику. Тому розглянемо, що у цій трубі наразі цікавенького.
Львів 03.12.19
Для стимулювання апетиту на Кавказі вживають айран, на берегах Тібру кампарі, а в наших палестинах відповідним процесам сприяє трохи соціології і скандалів. Огляд подій тижня в Україні.
Київ 02.12.19
Насправді перепису населення в Україні очікують вже давно. Втім, нова влада передбачила такий його варіант, від якого соціологи просто очманіли.
Київ 01.12.19
Для України дуже корисно тримати окупований Донбас якнайдалі від себе якнайдовше. Всі реформи були би неможливими, якби Донбас залишився в її складі.
Львів 28.11.19
Такої кількості приводів для скандалів жодна інша правляча в Україні партія не давала. "Темні конячки" Зеленського лізуть боком і нам, і їм. Огляд подій тижня.
Київ 25.11.19
В Україні вже рік триває дискусія про те, чи Україна мусила скеровувати три свої кораблі в Керченську протоку – просто в пащеку ворога. В тій дискусії ми не зауважили, як уподібнилися до слів ворога і почали шукати ворогів поміж собою.
Львів 20.11.19
Політики у всьому світі – це слабкі люди, які не можуть багатьом спокусам сказати «ні». В політиці якщо можна зловживати, то будуть зловживати.
Львів 13.11.19
Стабільна Україна в принципі не є ціллю для Путіна. Для нього якраз failed state – це найкращий варіант на сьогодні. Цей варіант влаштовує його на всіх рівнях, починаючи із внутрішньої публіки.
Львів 05.11.19
У команди Зеленського немає відчуття війни. Я навіть не бачу людей, які здатні інфікувати цю команду українським розумінням ситуації на Донбасі.
Київ 03.10.19
Ми переживаємо третю кризу демократії – і вона, можливо, найсерйозніша. Всі покоління до нас вірили у декілька простих принципів. Наприклад, у відмінність між правдою і брехнею, між реальністю і вигадкою.
Київ 18.09.19
Нова влада не припускає, що може помилятися. Вона абсолютно впевнена у своїй правоті, тому й діє так, як ми бачимо, – настільки швидко, наскільки це можливо. Вони надто самовпевнені. Такі, знаєте, я би сказав, самозакохані.
Київ 07.09.19
Всі події в Україні останніх п'яти років – це історія про гідність. Війни бувають різні: спрямовані на фізичне винищення та ідеологічні війни. Війна, яка йде зараз, – це війна за ідентичність. Це незвичайна історія.
Київ 03.09.19
Невже ми настільки дурні, що не можемо відрізнити брехню від правди? Чи, можливо, популісти мають ще дещо в своєму арсеналі, окрім солодких обіцянок? Те, що забирає в нас здатність критично мислити і змушує голосувати емоціями?
Київ 20.07.19
Не треба пояснювати злим умислом те, що можна пояснити недолугістю або неосвіченістю. Як на мене, то набагато більший ризик – це ризик неосвіченості, буквально на межі невігластва, властивий певним членам команди Зеленського. Їхня сміливість занадто сильно випереджає їхні знання і спроможності.
Київ 19.07.19
Якщо треба змиритись з тим, що Галичина перестане бути твердинею української культури, то маємо попрощатися з ідеєю української України і української ідентичності, визнати, що ми остаточно відмовились від того шляху, яким пішли Латвія, Литва і Естонія, – єдині успішні країни, які вийшли з СРСР.
Київ 21.06.19
Покарання винних – це не самоціль, це лише маленький елемент в головній цілі – встановленні істини, справедливості, в поверненні нашого суспільства в єдині координати добра і зла.
Київ 26.11.19
Через тридцять років після хвилі змін, спричинених падінням мурів та режимів у Східній Європі, більшість країн тішаться, що все так сталося. Громадяни України натомість у тривозі: ми вже не очікуємо змін для себе і живемо надією на хороше майбутнє своїх дітей.
25.10.19
А тепер уявіть собі, що росіяни – не окупанти, а друзі, які розкаюються в нелюдських діях свого керівництва і кажуть: "Давайте жити разом"
Львів 19.10.19
Де найкраще сховати сухий листок? В купі інших, що впали з дерева. За цією аналогією від суспільства ховають правду, і суспільство втомилося її шукати.
Київ 10.10.19
Що робити, щоби українець врешті перестав фантазувати про себе як про частину “одного великого народу”? Говорять Володимир В'ятрович, Дмитро Крапивенко та Максим Віхров.
Львів 02.10.19
Завжди були шуми, завжди був зойк, крик, тріскіт, вибухи – ззовні, всередині. Люди всіх часів затруднялися у тому, щоб вміти слухати. Але сьогодні ми маємо додаткове навантаження. Годі сподіватися, що почуєш глибокі речі, коли ти є на поверхні.
Львів 14.09.19
Ми розглядаємо гідність з правової точки зору: кожна людина від народження має свою гідність. Але насправді гідність – це процес. Процес, який формується за певних умов. Гідність – це, перш за все, зрілість. Ми маємо задовольняти свої потреби, але цінності повинні домінувати над потребами.
Київ 11.09.19
Прес-служба Київської митрополії УПЦ дала розлоге роз'яснення рішення про ліквідацію юридичних осіб «Київська патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ»
Київ 01.08.19
Тільки виконавши всі вимоги цієї нової редакції, зможемо далі рухатись у бік мрії – досконалого «Правопису».
Львів 05.06.19
Аналіз дій комуністичного режиму в Україні з точки зору норм міжнародного права: злочини проти людяності, геноцид і воєнні злочини
Київ 19.05.19
Тарас Прохасько:
Як завжди у радянських, вирішили найраціональніше: ліквідувати. А за мистецьким рівнем різьб це місце мало колекцію, яка могла позмагатися навіть з Личаковом
12.12.19: пленер
Юрій Винничук:
...а тому рівень української літературної мови просто жахливий як у книжках, так і в дубльованих фільмах
11.12.19: мова
Олександр Ірванець:
Сперечатися справді нелегко. А інколи просто безглуздо. І з цим твердженням теж якось не дуже посперечаєшся
10.12.19: дискусія
Олександр БОЙЧЕНКО:
Карнавал відшумів, а на ньому коронований Зе залишився сидіти на справжньому троні. І виголошує – зі своїми кривляннями – промови про загиблих на Майдані
09.12.19: бахтіністичне
Тимофій Гаврилів:
Жила собі Вівця, скубла траву і лиха не знала. Не раз, вздовж галявини сновигаючи, Вовк запитував: чому якась пришелепкувата має так радіти
07.12.19: байка
Юрій Андрухович:
Російський ліберал закінчується там, де починається українське питання. І не тільки.
06.12.19: Білорусь
Тарас Прохасько:
Здається, що в Україні вперше за всю її історію формується справжній фашизм. Такий щирий і вітальний, що непомітно приводить майже цілу націю до екстазу єдності у досягненні швидкої величі.
05.12.19:
Юрій Винничук:
Нічого стабільного, нічого спланованого. Я писав до шухляди. Шухляди були переповнені. Я втрачав рештки оптимізму, і мене охоплювала зневіра.
04.12.19: мемуарне
Андрій ЛЮБКА:
Я дав волю своїй письменницькій уяві і змоделював оту трагічну для України ситуацію.
03.12.19: нелох
Андрій Бондар:
Якщо вже говорити про справжні червоні лінії, то головною я би назвав лінію принципової недовіри
02.12.19: продовження
о. Олег ГІРНИК:
Чи можливо втекти від віртуальної реальності? VII-й семінар з богословського авангарду. Останній.
01.12.19: тренди
Василь МАХНО:
Канзаські спогади поета: конкістадор Франциско Васкес де Коронадо та сомалієць Нуруддін Фарах, мжичка та The Bourgeois Pig, Вільям С. Барровз та його дружина. І власне Kansas.
30.11.19: подорожнє
Юрій Андрухович:
За кожною п’ятницею настають субота, неділя – а там і понеділок, 9 грудня. І не дай Боже він також виявиться чорним
29.11.19: BlackFriday
Тарас Прохасько:
Читання є корисним настільки, наскільки корисним є будь-який досвід. Щоби це зрозуміти, треба прочитати певну кількість книжок. Міцних як ром
28.11.19: лектура
Юрій Винничук:
Якогось дня ти нагло усвідомлюєш собі, що людей, які тобі по-справжньому дорогі, лишилася маленька жмінька...
27.11.19: вікове
Назарій Заноз:
Немає часу вникати – потрібно поспішати, аби дізнатися більше. Немає часу перевіряти інформацію – треба негайно постити, бо інакше випередять конкуренти
26.11.19: dubito ergo sum
Василь МАХНО:
акумулятор відсирілий в авті заводиться не зразу – в кілька спроб поезія тримається на милицях неточна рима точно не помилиться як вказівник на північ на Нью-Йорк
23.11.19: поезія
Тимофій Гаврилів:
Поняття геноциду обовʼязково треба розширити на культурно-духовний аспект. Фізично ви можете вціліти, та це вже не ви.
23.11.19: гeноцид
Юрій Андрухович:
Щиро жаль цю маленьку людину, таку розчавлену непосильними тягарями її, цієї маленької людини, пародійного правління.
22.11.19: Зе
Тарас Прохасько:
То, що ти маєш, то, що було дідівське, неможливо скасувати. Його можна забрати, але тільки так, що лише укріпить прив'язаність.
21.11.19: дідизна
Юрій Винничук:
Депресія тепер визначається як хвороба. Людина виглядає цілком щасливою, а потім набирає в кишені плаща каміння і кидається в річку
20.11.19: тренд
Андрій ЛЮБКА:
«Lwów – kres iluzji»: кінець міфу про шляхетну «оборону» поляками Львова у 1918-му
19.11.19: 22.XI.1918
Ілько ЛЕМКО:
Здається, лише на стиках відбувається диво народження найбільшої сутності нашого існування.
18.11.19: інтерференція
МАЙКЛ:
Вони – діти свого народу, того самого мудрого народу, який під час війни вибирає собі, не ворогам, такого президента і такий парламент.
17.11.19: кіч
Василь МАХНО:
Бучєч жив у нашому домі, так як Чортків, Язлівці чи Ягільниця. Він був поруч, але для мене тоді ще недосяжний
16.11.19: діточе
Юрій Андрухович:
Спершу Москва, потім Київ. Об’єднавча формула «єдіная краина» ще з тих часів.
15.11.19: воЗЗєднання
Тарас Прохасько:
Новий календар може бути демонстративним актом намірів, переступом стримуючих забобонів двоєвір'я
14.11.19: календи
Юрій Винничук:
Українська поліція на окупованій німцями території? Але ж яка вона українська, якщо вся влада була в руках німців?
13.11.19: CaperEmissarius
Олександр Ірванець:
Хотілося б, щоб окрасою нового обличчя партії був розум і доброта в очах, а не силікон
12.11.19: фізіогномістика
Олександр БОЙЧЕНКО:
То було переважно про краєвиди, а це буде про політику. І про вино. І, може, ще про щось, зараз побачимо
11.11.19: Сакартвело
Володимир Гевко:
Мова і є тим олівцем, котрий окреслює нас по периметру, означаючи як особистостей. Маркує кордони, за якими нас вже не існує.
09.11.19: оксюморон
Христина Коціра:
Я – мама. І в мене надскладне завдання – виховати українксьомовною дитину в столиці України. А це марафон з перешкодами, які весь час треба долати.
09.11.19: київське
Юрій Андрухович:
Живі й відчайдушні зникають у тінь. Найкращі місця у центрі глобального кінодійства хазяйновито займають інші – інфантильні, пласкі й вимучені недогерої.
08.11.19: o tempora
Тарас Прохасько:
Ціле своє життя я щохвилинно підбирав слова і речення, які стискалися би у абзаци прецезійного опису феноменів.
07.11.19: проза
Юрій Винничук:
Література не пробачає зради. Нею потрібно займатися весь час, віддаватися їй до останку. Іншого рецепта нема.
06.11.19: літературознавство
Андрій ЛЮБКА:
Фактично Катя стала останньою з Небесної Сотні – людиною, яку вбили за те, що боролася далі.
05.11.19: роковини
Андрій Бондар:
Романтизація зими на наших землях іноді здається такою ж нав'язаною, як російська мова і комунізм.
04.11.19: історія
Ілько ЛЕМКО:
Жодних проросійських телеканалів вже не існує, забудьте про них, існують тупо російські засоби масової (дез)інформації, ро-сій-ські!
02.11.19: зомбі
Тимофій Гаврилів:
Причиною війни була не українська мова, а рух України на Захід – в ЄС і НАТО і, водночас, до себе. Найбільшим страхом Кремля є, що Україна знайде себе
01.11.19: тожсамість
Тарас Прохасько:
Найшвидші зміни є насправді менш суттєвими від того, що залишається так само архаїчним, як завтрашній день
31.10.19: 1919
Юрій Винничук:
Живу і бажаю ворогам України здохнути. Бо цей шлях, на який ми ступили, називається шляхом ганьби і зради
30.10.19:
Назарій Заноз:
Є такі речі, вибір поміж котрих є визначальним. Цінності та влада, шлях власного розвитку. Делегувати право їх вибирати – це втрачати себе. Власне право називатись людиною
29.10.19: вибір
Олександр БОЙЧЕНКО:
Булисьмо в Грузії. Зміг пересвідчитися, що всюди око неупередженого туриста тішать ґрафіті на кшталт PUTIN KHUYLO
28.10.19: Сакартвело
Тарас ПЛАХТІЙ:
Есей про вміння формувати і підтримувати колективну суб’єктність партій
27.10.19: партбудівництво
Ілько ЛЕМКО:
Кажуть, що тільки мужня людина може взяти на себе надзвичайно важку місію – за щось вибачитись. Покаятись іще важче.
26.10.19: mea culpa
Юрій Андрухович:
«Міністр економіки в Україні – дебіл». А міністр культури в нас, виявляється, не дебіл! Він «подонок».
25.10.19: хормейстер
Тарас Прохасько:
Що більше ладу у державі, то нуднішим стає життя. І що би не казали скептики і песимісти, життя у нашій країні стає все впорядкованішим.
24.10.19: хаос
Олексій Чупа:
Повернення, як і втеча, – це процес настільки тривалий, що може тривати ще довго по смерті.
24.10.19: Аґнон
Єва Райська:
Інфантильність: нас приваблює те, що видається гарнішим, яскравішим, новішим. А коли вникаємо у сенси, розуміємо: не наше
23.10.19: інфантильність
Тимофій Гаврилів:
Гандке випрацював свою неповторну поетику. Це правда. Так само правда, що ця поетика розбилася об світлину із Срєбрєніци.
22.10.19: нобель