Перше судове засідання у гучній справі про фальшування результатів ЗНО у 2014–2015 році закінчилося поразкою прокуратури: матеріали розслідування відправили на доопрацювання стороні обвинувачення.

20 млн грн минулого тижня виділив Кабмін на реставраційні роботи Святоюрського собору у Львові. Разом з тим після кількох років зволікань та суперечок сесія Львівської міської ради затвердила детальний план території Святоюрської гори. На практиці це може означати повернення до серйозних реставраційних робіт і відновлення дискусій про ревіталізацію унікальних садів Святоюрської гори.     Гроші на зараз…  

В експозицію Львівського історичного музею повернули портрети Тимоша Хмельницького та його дружини Розанди Лупул-Хмельницької. Як писав Z, обидва портрети викрали у 1960 році з постійної експозиції музею на площі Ринок, 24, і повернути їх вдалося щойно через 56 років, після спроби продажу на одному з інтернет-аукціонів. Сьогодні, 14 лютого, відбулась офіційна презентація відреставрованих картин під гаслом «Закохані повертаються».  

Невдовзі у Львові та в Києві планують відкрити нові СІЗО. У Києві натомість закриють леґендарне Лук’янівське, а у Львові новим замінять будівлю у центрі міста — не менш легендарні «Бриґідки» (вул. Городоцька, 24), які вже понад 200 років виконують функцію установи обмеження волі. Умови інвестиційного конкурсу Міністерство юстиції України планує оголосити до кінця цього тижня. Будуватимуть споруди в рамках державно-приватного партнерства. Зі слів заступника міністра юстиції України Дениса Чернишова, будівництво може завершитись орієнтовно через два роки.

У Львівській галереї мистецтв заявили про безпрецедентне зникнення стародруків та рукописів. Після інвентаризації фонду кириличних стародруків у Музеї мистецтва давньої української книги, там недорахувались 95 видань. Фактично, зникла шоста частина колекції кириличних стародруків музею, яка загалом налічує близько 600 позицій. Недорахувались також двох давніх рукописів із 58. Тож наразі загальна кількість зниклих фондових одиниць – 97.  

Львівська «статуя Свободи» зустріне новий — 2017 рік — повністю відновленою. А згодом її ще й підсвітять. Йдеться про скульптурну групу «Ощадність», що прикрашає дах нинішнього Музею етнографії, а колись — приміщення Галицької ощадної каси. Скульптуру почистили й відреставрували, і навіть повернули їй елементи, про існування яких не здогадувався загал і що їх фахівці вважали давно втраченими.    

У грудні світ святкував День Заменгофа — уродини польського лікаря і поліглота, який у 1887 році на основі аналізу двадцяти мов (здебільшого європейських) створив найбільш популярну тепер штучну мову — есперанто. Граматика есперанто проста і суворо нормалізована: усього 16 правил без жодного винятка — вивчити її набагато легше, аніж будь-яку національну мову. Попри те, що хтось називає цю мову невдалим експериментом, для мільйонів людей у світі саме вона є засобом спілкування. Самі ж користувачі есперанто кажуть, що усі есперантисти відрізняються від інших.

У Поморянському замку-палаці почалися першочергові протиаварійні роботи. Порятунок та реставрація замку, очевидно, затягнуться на роки, проте він може стати першою в Галичині твердинею, врятованою за час незалежності.   Замок-палац XV–XVII ст. у Поморянах зберігся частково — від прямокутної в плані споруди з кутовими вежами та внутрішнім двором залишилися два двоповерхові корпуси з круглою кутовою вежею  

Місце для щасливих людей планують облаштувати у Львові. З одного боку, це буде меморіальний сквер Кузьми (лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка), а з іншого — новий громадський простір з масою цікавинок для містян. Локація — площа Гасина, що на перетині вулиць Коперника та Стефаника. Облаштовуватимуть це «місце» за концепцією архітекторів з Дніпра, які, щоправда, склали такий кошторис на реалізацію проекту, що головний архітектор Львова сподівається зменшити його принаймні вдвічі.