Раз на тиждень, як мінімум, світ дізнається про нову трагедію поблизу острова Лампедуза. От і знову затоплений корабель, десятки загиблих… У пресі звинувачують європейських політиків, які запровадили занадто жорсткі закони для міґрантів. А може, причиною трагедії є те, що міґраційні закони в Європейській Унії занадто ліберальні?    

Все свідчить про те, що нарешті, через 22 роки після розпаду Радянського Союзу, Естонії й Москві вдасться залагодити всі прикордонні суперечки. Принаймні 7 жовтня російський президент Володимир Путін офіційно дав дозвіл урядові підписати Договір про естонсько-російський кордон.      

Те, що багато українців та українок працездатного віку полишають Батьківщину в пошуках кращої долі за кордоном, завжди правило за поважний арґумент для критиків сучасної української господарки. Зрозуміло, що певна рація в цьому є: якщо держава не в змозі забезпечити належну кількість робочих місць, то значить уряд не дає ради зі своїми обов'язками. Проте заробітчанський чинник у цьому питанні не треба підносити до абсолюту. В багатьох  індустріально розвинених країнах можна зауважити процес відтоку робочих рук чи мізків.

Чинний керівник держави Ватикан не припиняє дивувати світову спільноту своєю нестандартною поведінкою. Досі було чимось з царини фантастики, що Папа Римський дав би інтерв'ю відверто лівій газеті, яка ще й до того хизується своєю атеїстичною спрямованістю. А от Франціск взяв і дав. І не просто інтерв'ю, а інтерв'ю бомбове італійській газеті La Repubblica.  

Як з’ясували медіа-дослідники, паніку навколо неминучої кліматичної катастрофи піднімають у першу чергу ті журналісти, у діяльності котрих чітко проглядається ліве політичне заангажування. Виникає запитання: чому клімат нині став питанням ідеологічної боротьби?  

Вибори до Бундестаґу відбулися, голоси підраховано і навіть крісла в сесійній залі розподілено. Проте боротьба за уряд лише починається. Блискуча перемога християнських демократів на чолі з Анґелою Меркель не забезпечила їм автоматичного доступу до керма країни. Не є неможливий (хоча й малоймовірний) варіант переходу спілки ХДС/ХСС в опозицію.    

2002 року іракський конфлікт допоміг німецькому канцлеру, соціал-демократові Ґергарду Шредеру, виграти вибори у здавалося б безнадійній для його політичної сили ситуації. А тепер сирійський конфлікт може зіграти на користь християнській демократці Анґелі Меркель, допомігши їй втриматися в канцлерському кріслі.    

Якщо розглядати процес у довготривалій перспективі, то можна стверджувати, що диктатори й автократи є вимираючими видами. Тому багато з них сьогочасних усвідомили, що, по-перше, треба триматися купи. Погляньмо, як намагаються зійтися разом Росія, Китай, Іран і Сирія. По-друге, вони мають поводитися набагато мудріше, ніж дотепер.    

Запізніла сатисфакція для жертв Сребрениці, яким пощастило залишилися живими: на Нідерланди покладено юридичну й матеріальну відповідальність за смерть трьох боснійських мусульман під час геноциду в 1995 році. Вищий суд Нідерландів (Hoge Raad der Nederlanden), що у Гаазі, ухвалив рішення про право родин загиблих вимагати від Амстердама відшкодування збитків.

Не так давно, а саме десять років тому, у Львові визрівала думка про те, що місту, яке, по-суті, є столицею усієї Західної України, належить юридично надати вагомішого статусу з-поміж інших міст України. Тоді навіть хотіли провести з цього питання референдум і навіть зібрали на його підтримку понад 100 тисяч підписів містян. Питання, нагадаємо, постало так: чи потрібно надавати місту Львів особливого статусу, який передбачав би більш автономне фінансування та більші повноваження місцевого самоврядування загалом. Йшлося фактично про те, щоб де-юре перетворити Львів на метрополію.