Останній саміт ЄУ, з одного боку, ніби й висловив Росії грізне застереження щодо інвазії в Україну. З другого – європейські лідери, уникаючи конкретних формулювань про санкції, відтягаючи їхнє запровадження, лише додають впевненості аґресивному Кремлю.

Цього тижня остаточно погасла зірка, чи радше метеорит, австрійського політичного небосхилу. Мова, звісно, йде про Себастьяна Курца – непересічну особистість, котра змогла собі забезпечити блискавичну політичну кар’єру й так само блискавично звести її нанівець.

Кремль спровокував дипломатичний скандал, оприлюднивши конфіденційне листування зовнішньополітичних відомств Росії, Франції і Німеччини. Москва, очевидно, хотіла здобути з того геополітичні вигоди, а насправді підіграла Україні.

У квітні 2022 року у Франції відбудуться президентські вибори. Найімовірніше з президентом Макроном у другий тур вийде шанувальник Путіна Ерік Земмур, за популярністю він уже обійшов Марін Ле Пен.

Обіцянки про відмову від вугілля доведеться тимчасово забути на тлі енергетичної кризи. Байдуже, що це боляче вдарить по планах боротьби зі змінами клімату.

Конституційний трибунал Польщі підтвердив перевагу законодавства країни над європейським правом. Відтак у Європі заговорили про евентуальний Polexit.

Лише сліпий може не зауважити «руку Кремля» у актуальному рекордному зростанні цін на газ у Європі. Піддасться ЄУ на шантаж?

Виведення військ США з Афганістану, захоплення Кабулу талібами, хаос на летовищі ім. Хаміда Карзая – все це змусило ЄУ вкотре заговорити про створення власних збройних сил. Досі такі ініціативи далі розмов не просувалися.

Nord Stream 2 AG програла судовий процес у Німеччині в питанні підпорядковування нормам Третього енергопакету ЄУ. Цей вердикт дозволить Україні виграти трохи часу до запуску «ПП-2» в експлуатацію.

Білорусь намагалася використати нелеґальних міґрантів як гібридну зброю проти ЄУ. Таким чином Мінськ мстив Брюсселю за запроваджені санкції.