Після 15 місяців переможної війни, яка підтвердила успіх 30 років Незалежності, ми все ще залишаємося в їхніх очах у становищі мовчазного субалтерна, який не може говорити сам за себе
Спочатку була Австрія, потім Чехословаччина, потім Польща, потім Європа. Спочатку була Грузія, потім Білорусь, потім Україна, потім Європа
14.03.22 | | Дискурси
Інтеграційна здатність традиційної української культури завжди була дуже висока. Ми не ексклюзивно автентичні українці, ми мали потенціал відкритості. 
Український письменник — це вимушено письменник шевченківської традиції, іншої, ніж у державно «убезпечених» народів
08.03.21 | | Дискурси
Поки що їм розділити Україну не вдалося – це факт. Давайте працювати над тим, щоб ми їм принаймні не допомагали.
Публічна політика стає формою розваг, шоу-бізнесу. Це і є той новий тоталітаризм, який вже більше гаксліанський, аніж орвелівський
16.10.19 | | Дискурси
Раціоналізувати світ – це єдиний вихід із зони психологічної безпорадності; «запалюється лампочка» – і раптом ти бачиш, чому, бачиш зв’язки, бачиш, як воно працює
Своєю довірливістю українці парадоксально продемонстрували належність до західної культури: виклик, перед яким стоїть Україна, стоїть і перед Заходом
Єдність, почуття гідності і гордості бути українцем – ось те, що стало об’єктом цих технологій та інформаційних атак. Ми дуже і дуже вразливі сьогодні
Німцям повезло на Ґьоте, полякам – на Міцкевича, нам на Шевченка. Але комусь не повезло.

Сторінки