(Спогади про Івана Франка)

Чому хрести похилились край дороги в рідне село? Чи похилила їх туга за молодими літами, чи обжинкові тяжкі вінки?..

Касир банку "Народна Сила", вислужений капітан, Володимир з Березова Березовський, брився при потрійному дзеркалі і слідив схожість свого обличчя до Бенедека, австрійського полководця. Вірний портрет польного маршала з мелянхолійним, худим лицем, "віксованими" вусами кінчиками вгору, лисою головою і довгим носом.

Чому хрести похилились край дороги в рідне село? Чи похилила їх туга за молодими літами, чи обжинкові вінки труду?...

Довгі місяці неволився в тюрмі старий священник враз зі своїм людом. В голоді і холоді дивився на збитковання і муки менших братів і ніс їм останню розраду на смертнім барлозі, слухав наруг, обид і насміхів над поневоленим народом.

Король Сангеріб сидів на престолі зі слонової кости, скубав чорну, кудеряву бороду, чоло морщилося, з під густих, зрослих бров стріляли блискавиці, перед якими слуги ховалися по кутах. Рослий, плечистий мущина, посередник оказ між мітичним героєм і диким звіром. Був перепитий, знуджений і лихий як бог тучі, Рамман.

Маляр приїхав в рідне село. Недуґа і смуток мучили його, він мало говорив зi своїми, обминав знайомих і блукав серед розбудженої весни по полях і лісах.

Найлютіший під сонцем звір — чоловік, видумав неволю і всякі жорстокі муки на лиш для звірят, але й для вас, своїх ближніх.