Хлоня любив світ: ясний, веселий, коли рожеві ранки вилітають голубами в небесні безкраї, коли тихою ходою відходять самітні вечори до воріт небуття. У книжках — здавалось — знаходив своє життя, свою душу та самого себе.
01.04.44 | | в 1943-у
Pозмовa. — Сторінка з денника. — Родовід. — Лист. — Слово автора. — Напередодні.
09.02.44 | | в 1943-у