Іван Монолатій

Про Клеменсове сприйняття Києва як міста, що «історизує простір», балансуючи між впровадженням позачасовости і створенням рясно містифікованої політичної леґенди
05.02.19 | | Минуле
Миколаїв Олеся Ульяненка не має метафор, його міська пам’ять колоніяльна/зрусифікована, брутальна/вульгарна
10.01.19 | | Минуле
Приклад роду Федоровичів, як галичани усвідомили себе частиною України
23.12.18 | | Минуле
Свідчення катастрофічної постсовєтської реальности, меланхолії і перенесення травми в пам’яттєвий дискурс Запоріжжя
05.11.18 | | Минуле
Одеса лише тепер «вписується» на пам’яттєву мапу української літератури
17.09.18 | | Минуле
Перечитуймо Ірванцевий ніби роман про Рівне раз по раз, розмірковуючи про свічадо наших пам’ятей, аби й у наших містах все стало на свої місця
02.08.18 | | Минуле
Контрапам’ять Перемишля і околиць від Лукаша Сатурчака («Galicyjskość» / «Ґаліція»)
06.07.18 | | Минуле
Літературні проекції місць пам’яті: Роман Іваничук і його «Торговиця»
26.06.18 | | Минуле
Практика актуалізації спогадів про певний хронотоп ґарантуватиме українцям можливість перетворити власне минуле на майбутнє
12.06.18 | | Минуле
Роман Олександри Іванюк «АМОР[Т]Е» є цікавою спробою залучення письменницею смислових ідентифікаторів ментального картографування Донбасу і Донецька