У містечко Бучач зі Шмуелем Йосефом Чачкесом (відомим у світі як лауреат Нобелівської премії з літератури Аґнон) ми приїздимо приблизно в той самий час — напередодні першого осіннього зимна, хоч і з різницею у вісім з половиною десятиліть. Свої враження від перебування тут єврейський письменник описує в романі «Нічний постоялець»; я ж беру цю книжку за путівник собі — і достоту як Шліман, що відшукав Трою, уважно почитуючи Гомера, намагаюся у сучасних реаліях віднайти втрачений Бучач.
28.09.16 | |
  Звичайна ситуація: потрібно було мені купити новий лептоп. Покопирсавшись в різноманітних інтернет-магазинах і почитавши відгуки користувачів, я вибрав модель і вирушив купувати її в ужгородський магазин (ціна та сама, а сервіс – під рукою). Щасливим покупцям працівники магазину безкоштовно встановлюють програмне забезпечення, і я попросив, щоб мені всі програми з віндовзом включно ставили одразу українською. І тут почалося:  
13.09.16 | |
В українському літературному каноні Іван Франко посідає друге місце – між Шевченком і Лесею Українкою. Хоча заслуговує більшого – наприклад, бути самим собою.    
30.08.16 | |
  У воді біля бортика басейну стояв літній чоловік, схожий на Вуді Алена. Закляк нерухомо, замислений і зосереджений. Вочевидь, пісяв. На якусь мить наші погляди перестрілися, і чоловік зашарівся, як семикласниця. Вочевидь, зрозумів, що я зрозумів. Але погляду не відвів. Його очі говорили: хто ніколи не пісяв у басейні – хай першим жбурне в мене каменем! Я не жбурнув.  
17.08.16 | |
  Про нього казали, шо скупий. Діставав пенсію, але майже нічого не купував, одяг і взуття мав латані-перелатані, ремонту вдома не робив, газет не виписував, світло ввечері не палив. Найбільшою його покупкою був сувій колючого дроту – ним він обкрутив свій паркан, перетворюючи обійстя на захищену фортецю. Мабуть, любив приказку про мій дім – і далі за змістом. Інші сусіди те укріплення називали інакше, тюрмою.  
27.07.16 | |
  Кампанія за вихід Великої Британії з Евросоюзу суттєво загострила питання не лише про сьогодення, а й про майбутнє цілого «европейського проєкту». Симптоматично, що найбільше тривоги брексіт посіяв не в столицях старої Европи, а поміж країн, що десятиліттями прагнуть приєднатися до Унії і для яких евроінтеґрація стала синонімом реформування власних держав. Воно й зрозуміло, бо хіба варто сподіватися на розширення ЄС в смутні часи, коли він почав зменшуватися?  
29.06.16 | |
«При» у слові Придністров’я означає «перед». Тож уже з назви зрозуміло, що тираспольські сепаратисти з самого початку орієнтувалися на Москву. Насправді ж для Молдови ПМР – це Задністров’я. Така геополітика.    
09.05.16 | |

Сторінки