Андрій ЛЮБКА

  Людське мислення влаштоване таким чином, що змушує людину порівнювати щось із чимось. Вочевидь, це пов’язано з тим, що ми просто боїмося стикнутися з новим, незнаним, особливим, бо в такому разі не зможемо дати собі з ним раду. Тому завжди легше порівняти, таким чином відправивши щось нове на вже вивчену полицю пам’яті. Мабуть, саме цими механізмами пояснюється часте порівняння українського Майдану та російсько-українського конфлікту з подіями дев’яностих років у Югославії.  
  Вважаю, що складні речі треба пояснювати на простих прикладах. Тоді геополітика і політика стає ближчою й зрозумілішою кожному. Наприклад, їхав я сьогодні у варшавському міському автобусі. Їхав на прямий ефір одного з польських каналів, де вирішили серйозно поговорити про можливу люстрацію в Україні.  
26.02.14 | |
  В Україні нарешті заговорили про федералізацію. Заговорили не на рівні інтелектуальних дискусій і медитацій над картою й історією, а мовою конкретних політичних пропозицій. Здавалося б, це здійснення побажань тієї частини українських громадян, які вже роками говорять, що Україна в сьогоднішньому вигляді приречена на деґрадацію й проблеми. Чи насправді це так?  
10.02.14 | |
Лунають заклики провести суботник у своєму під’їзді й дворі, щоб стати європейцями. От тільки в європейців суботників немає, а є – в радянських людей.    
08.01.14 | |
  До недавнього часу опозиція намагалася проштовхнути ідею продовження протестів уже в березні – мовляв, тоді й тепліше буде, і сам Тарас Шевченко своїм ювілеєм нам сил духовних додасть. Зрозуміло, що політики усвідомили свою безсилість будь-що змінити, їм не сподобалося, що ще хтось – зокрема, громадськість – претендує на лідерство в акціях протесту, та й щодення Майдану здалося опозиційній казні задорогим.  
31.12.13 | |