Колись то приходить до мене мій свояк, десятилїтний хлопчина, на пораду. Приносить з собою українську казку і питає ся:   — Вуйку, чи то може бути, щоби кишка з'їла свиню, а свиня їхала на кони?   — Де-ж ти таке вичитав?! — дивую ся.   — А от у сїй казцї.   Дивлю ся; казка зве ся: „Кішка і Пацюк“. Ага! розумію... Ну, прочитай перше, сину.   Кішка і Пацюк.   У глупу ніч сидїла кішка на припонї І нї чичирк! Пильнує мняса — аж ту зирк!