На завтра (15 квітня) заплановано торги з продажу кількох корпусів одного з колишніх промислових символів Львова — автобусного заводу. Причина банальна — борги. Продаж частини корпусів може призвести до того, що у Львові остаточно зникне ще одне унікальне виробництво. Цей випадок не перший. На Львівщині налічують зо два десятки виробництв, які з різних причин опинилися одною ногою вже за межею існування.  

Львівська обласна рада першого демократичного скликання, яка розпочала свою роботу у Львівській опері 9 квітня 1990 року, продовжила традиції українського державотворення, започатковані Листопадовим зривом 1918 року й Актом відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. ​

Дві з трьох галицьких областей — Тернопільська та Івано-Франківська — хоч і з другої спроби, та все ж ухвалили рішення про недовіру головам своїх облдержадміністрацій двома третинами голосів. І тільки Львівщина ніяк не спроможеться, і це попри те, що тутешній президентський намісник Олег Сало є без перебільшення найодіознішим політиком місцевого рівня в Західній Україні.  

Бюджетна сесія Львівської обласної ради все-таки матиме політичний присмак. І навіть не тому, що облрада хоче вислухати «звіти щодо репресій» від місцевих силовиків, а передовсім тому, що завтра знову постане питання про недовіру голові ОДА Олегові Салу. Цим разом депутати таки хочуть назбирати дві третини від загального числа депутатів, щоб змусити президента поважно задуматися над необхідністю заміни свого львівського намісника.

Революційна ситуація в країні знову витягла на поверхню проблему розподілу владних повноважень між органами місцевого самоврядування та державної влади на місцях. Тернопільська та Івано-Франківстька обласні ради вже вирішили повернути собі повноваження, делеговані обласним адміністраціям, а Львівська облрада намагатиметься це зробити наступного тижня на черговій сесії. Таким чином представницькі органи влади хочуть бодай частково повернути собі важелі впливу на ситуацію в регіонах.  

Нова конфігурація гравців та груп впливу вимальовується у Львівській обласній раді. Позитивне голосування у справі Угоди про розподіл продукції видобутої на площі Олеська (відбулося 3 жовтня) стало визначальним не лише з точки зору перспектив видобутку на Галичині газу зі сланців, а й для самої ЛОР. І чи не найголовнішим вислідом цього hard day’s night стало те, що почали окреслюватися нові – суттєво відмінні від усталених з часів початку цієї каденції контури обласної ради.

Сесія Івано-Франківської обласної ради погодила Угоду про видобуток сланцевого газу на Олеській площі. Частину пропозицій депутатів враховано в Уряді, погоджено з «Шевроном» і внесено до нового проекту Угоди. Губернатор області та міністр палива й енергетики назвали це перемогою і великим кроком на шляху до енергетичної та політичної незалежності України. Однак для набуття чинності Угоді бракує ще одного кроку — схвалення в обласній раді Львівщини, сесію якої з цього питання призначено на 1 жовтня.  

У питанні видобутку газу зі сланців Олеської площі Галичина та чинна нині центральна влада обмінялися ляпасами. Спершу (у вівторок, 20 серпня) Івано-Франківська обласна рада відхилила проект Угоди про розподіл продукції з Сhevron. Відтак (у середу, 21 серня) київська влада заявила, що обійдеться і без місцевого самоврядування. Міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький попередив, що Кабмін проведе Угоду з американцями через Верховну Раду.  

Депутатам Івано-Франківської та Львівської обласних рад після тривалого ознайомлення з текстом майже трьохсотсторінкової Угоди про розподіл вуглеводнів (сланцевого газу), які видобуватимуть у межах ділянки Олеська, між державою Україна та інвесторами («Шеврон Юкрейн Б.В.»  і ТОВ «Надра Олеська») — настав час сказати своє слово. Теоретично вже через кілька тижнів ми знатимемо відповідь на стратегічне питання: видобуватимуть у Галичині газ чи ні. Івано-Франківська обласна рада вирішуватиме це питання вже завтра, 20 серпня.

У неділю в реґіоні відбудуться проміжні вибори до Львівської обласної ради. В територіальній виборчій комісії наперед прогнозують невисоку явку електорату, а експерти стверджують, що перемогу отримають ті, кому вдасться мобілізувати свого виборця.