«Європу, чи як ми забажаємо назвати оту теплу царину прав і свобод, економічного і суспільного добробуту, роз’їли зсередини і загрожують їй ззовні. Вона не вміє, не може, не хоче і, мабуть, не повинна захищатись. Ми переживаємо абсурдний парадокс: співчуваємо варварам, навіть вітаємо їх, і водночас прагнемо, аби наш зручний спосіб життя залишався непорушним».   ​  
30.05.17 | |
«Наше минуле було таким самим жорстоким, сумним, чарівним і захоплюючим, як і в будь-якої іншої країни. Воно пройшло у світі, де всі грали за тими самими правилами – чи за їх відсутності. Судити його персонажів, дивлячись на них очима сьогодення, несправедливо і помилково»   ​  
01.05.17 | |
«Толерувати такі звичаї означає відступати; робити багато кроків назад на шляху, який ми пройшли під час тривалої боротьби за права і свободи. Це означає суперечити прогресу і сучасності, які є визначальними і яких ми зараз зрікаємося заради комплексів, прекраснодушності, боягузтва чи тупості».   ​  
08.03.17 | |
«Тепер там кажуть, що Mein Kampf була книжкою, яку всі мали, але ніхто не читав. І, можливо, саме це й було проблемою. Якби вони її читали, якби знали, який неймовірний сучий син веде їх шляхом до Великої Німеччини, про яку всі мріяли, усе би сталося по-іншому»      ​  
09.02.16 | |
Рік в публіцистиці — це вічність. А цей, з вересня минулого року, текст відомого іспанського романіста Артуро Переса-Реверте навпаки — набув особливого звучання тепер, після 11/13...   ​   Суперечливо, небезпечно – і навіть неможливо – користуватись привілеями римського громадянина і водночас аплодувати варварам ​
18.11.15 | |
Суперечливо, небезпечно – і навіть неможливо  –  користуватись привілеями римського громадянина і водночас аплодувати варварам  
17.09.14 | |

Сторінки