Андрій Бондар

Ніхто не стане сперечатися з тим, що не було у школі слів, солодших за просту фразу «Вчителька захворіла». І не тому, що тій умовній вчительці хтось бажав злого.
16.12.19 | | Дискурси
Якщо вже говорити про справжні червоні лінії, за які нізащо не можна заступати, то головною я би назвав лінію принципової недовіри.
02.12.19 | | Дискурси
Романтизація зими на наших землях іноді здається такою ж нав'язаною, як російська мова і комунізм. Зима для українця – пора, від якої насолода все ж радше вимушена, ніж щира та жадана. 
04.11.19 | | Дискурси
Щось не так із цим світом – це очевидно. У ньому завжди було мало місця для нас. Але чи ми самотні у цій своїй самотності?
21.10.19 | | Дискурси
Вартості міської культури зневажуються не "селюками", а особливим типом людської свідомості, яка зависла між селом і містом
07.10.19 | | Дискурси
І всюди – хвилі й вібрації вседоступної української еротики, цієї la grande bellezza, її найвища концентрація у світі.
23.09.19 | | Дискурси
Люди будь-що прагнуть точности повідомлення, вважаючи, що з нею отримуємо самоцінну й незалежну від контекстів правду
09.09.19 | | Дискурси
Каміння наших останніх барикад якоюсь мірою є наслідком ненаписаних романів, тобто не сформованих у свій час великих наративів
26.08.19 | | Дискурси
Хто казав, що з лайна не можна зробити кулю? Чудесна партія "Слуга народу" з самою лиш обгорткою і без жодної ідеології здобула монобільшість
12.08.19 | | Дискурси
Запрограмованість людей на зло має якийсь рутинно-ритуальний характер, людина просто терпляче чекає, поки зможе допастися до насильства, а потім по-діловому виконує його
29.07.19 | | Дискурси