Оповідь про національні міти, залежність від пройденого шляху й інші історичні неприємності: дві стратегії України та Білорусі

De mortuis aut bene aut nihil. Пам’яті першого президента новітньої України...

Жодне інше свято так не відображає психології колективного «русского міра». У ньому вся його квінтесенція. У ньому вся повнота «загадочной русской души». У ньому повне побєдобєсіє

Путінізм є дитиною не стільки нацизму/гітлеризму (явного зла), скільки його ідеологічного брата-близнюка комунізму/сталінізму (прихованого зла)

Розуміння історичних процесів підказує, що точку біфуркації вже пройдено. Росія приречена на розпад, свідками якого ми станемо. Питання лише ціни, яку заплатимо

Особливості еволюції ставлення Осипа Назарука до Івана Франка — перша доповідь наукового семінару «Іван Франко крізь призму світоглядів о. Гавриїла Костельника та Осипа Назарука», що відбувся в Музеї Івана Франка

До сторіччя з дня висунення Івана Франка на Нобелівську премію. Ініціатором його виступив греко-католицький священик. Не єдиний із цього середовища, хто підтримував великого вільнодумця. ​ «Але сих швидко можна пізнати: на соборчиках і зборах вони тихі, не гримлять, на проповідях їх слово навіяне теплою любов’ю, у них все і порада і підмога для вбогих, для покривджених і заблуканих»   (Іван Франко про добрих священиків. Уривок зі статті «Радикали і попи», 1899 р.)    

Чому митрополит Андрей Шептицький важливий для сучасної молоді?     «І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіазму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов'язки і двигати спекоту дня, і жар сонця, і злобу людей, і ненависть ворогів, і брак довір'я своїх, і недостачу помочі від найближчих, і серед такої праці ж до кінця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврів перед побідою, ані винагороди перед заслугою!»

Катинська трагедія є одною з найголовніших тем, яка за останнє двадцятиліття піднімалася в російсько-польських дискусіях про Другу світову війну.   Мапа розстрілів полонених польських офіцерів    

Дискусії щодо культу Франка у міжвоєнній Галичині.   Урочисте відкриття надгробного пам'ятника І.Франкові на Личаківському цвинтарі (1933). Виступає Василь Мудрий. Світлина з особистого архіву Любомира Полюги