(Продовження "Літературної історії Львова. Пунктирний курс")     5. Міжвоєнна література     Період між двома світовими війнами у літературному житті Львова відзначався, зокрема, виникненням низки літературних угруповань. Згадаймо хоча б такі: «Митуса», «Логос», «Листопад», «Горно», «Дванадцятка». Ці та інші («безіменні») групи гуртувалися зазвичай навколо певних видань.  

​ Отаман – саме так переважно називали (принаймні при мені останнім часом) Андрія Тузяка, який 29 квітня відійшов у засвіти в 51-літньому віці. Його знань у різних галузях вистачило б на цілу академію наук і мистецтв, а талантів – на цілий різномистецький оркестр. Вічна йому пам’ять.   ​  

​ (Продовження "Літературної історії Львова. Пунктирний курс")   2. Розвиток нової літератури.     Виникнення нової української літератури у Львові пов’язане з гуртком «Руська трійця», який діяв у 1833–1837 роках у Львівській духовній семінарії.  

  Весь зміст "Літературної історії Львова. Пунктирний курс" –​ ТУТ    

Літературна історія Львова «тягне» на грубезний том, а то й не один. Я ж тут пропоную навіть не короткий курс (бо таке формулювання викликає неґативні асоціації), а саме пунктирний курс. Не охоплюю всі луки, пасовиська та болота, а скачу по купинах. Звертаю увагу на деякі пам’ятки, явища, персоналії, групи тощо.   Перші п’ять статей присвячені українській літературній історії Львова, далі заторкунуті польський, єврейський, австро-німецький та інші аспекти, приділено увагу книговидавничій справі (та супутньо книгарням) і літературним часописам.  

Ян Парандовський    

Один із найконтроверсійніших польських письменників, «метеор» «Молодої Польщі», очільник мистецької богеми, Станіслав Пшибишевський (1868–1927) багатьма нитями пов’язаний зі Львовом. Не лише в літературному плані, а й інтимному. Зрозуміло, це має безпосередній стосунок до жінок, у цьому разі – до двох.      Але все за порядком.