Низка нещодавно виявлених даних дозволяє стверджувати, що первісною основою т. зв. "Ченстоховської Богородиці" був твір видатного українського живописця, Київського митрополита Петра *.     Київський митрополит Петро (ікона, Росія, ХV ст.)   1   Джерельні згадки    

В імені українського маляра XV століття можна побачити вірменське слово «вовк», а відтак – спробувати виявити його вірменських родичів. А ще – відчути причетність митця до частини фресок, намальованих 1418 року в королівській каплиці Люблінського замку.   1   Що ми знаємо про митця?    

  1   Одним із значних середньовічних християнських єретичних рухів було богомильство, яке виникло на початку Х століття у Болгарії і невдовзі закорінилося на всіх Балканах і Малій Азії ¹. У ХІV столітті ним захоплювались навіть ченці грецького Афону. У Боснійській державі ця єресь до середини ХV століття фактично виконувала роль державної релігії. Від середини ХІІ ст. богомильство поширилось у Франції та Північній Італії, вплинувши на формування тамтешніх єретичних рухів катарів і альбігойців.  

  1  

  1   Низка посередніх даних дозволяють убачати батьківщину святої княгині Ольги в Пліснеську, величному гόроді на межі Волині та Галичини.   Дитинець Пліснеська – ймовірно, місце народження княгині Ольги (світлина Олега Введенського).  

Піп-єретик – фрагмент мініатюри з рукопису XIV століття     Літописні згадки  

Протягом останнього року з’явилися дві наукові монографії, які вводять у науковий обіг низку цінних відомостей з епохи початків Давньоукраїнської держави.     1   Книга львівська  

В релігійному та культурному житті давньої України велику роль відігравали чудотворні образи, насамперед Богородиці. Історії одного з них, із міста Жидачева, присвячене це дослідження *.     1   Народна традиція    

1   Про родову пов’язаність київської династії з правителями Болгарії йдеться вже давно. Ще у ХІХ столітті виникла гіпотеза про походження з Балкан баби Хрестителя Руси, княгині Ольги ¹.   Чорне море та дельта Дунаю на мапі Д.Кантеллі (1684)   2   Інтригуюче припущення  

1   Руську тематику у скандинавському епосі, головно в саґах, досліджують уже більше століття. Їй присвячені відомі праці Карла Тіандера, Алєксандра Веселовського, Єлєни Ридзевської, Татьяни Джаксон, Омеляна Пріцака¹. Але в цих пам’ятках все ще можна знайти проочені дослідниками сюжети, мотиви та факти з нашої давньої історії.