Це було вперше у житті, що 7 січня я поза домом. Звісно, як і всі ми, я з раннього дитинства неймовірно любив цей перший день після Святвечора – зокрема й за його домашність...
З моїх майже-спогадів озивається щось особисте: та сама пора на зламі 1960–70-х, яка дедалі відчутніше структурує сни і до чогось провокує всіма своїми мотивами.
Можливо, Майдан – це місце сили для українського громадянства, це місце сили для людей, які переймаються своєю країною і готові все за неї віддати. Можливо, це єдина запорука, що їм щось вдається.