Золота Роза (2014) це візуальна і текстуальна спроба погляду на час, втрату та пам’ять, яка пов’язана із Золотою Розою у Львові, однією із найвідоміших синагог у Європі.
Конференція-марафон, яка відбудеться 1-3 липня та об’єднає дослідників, журналістів та громадських активістів для обговорення політики пам’яті в Україні, Ізраїлі та інших країнах світу.
сучасна проза:Твір Віталія Левуна переміг у літературному конкурсі «Крилатий Лев». 6 грудня у презентаційній залі Львівського Інституту Народознавства, що на проспекті Свободи, 15, відбудеться нагородження лауреатів IV Міжнародного літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий лев – 2019».
переклади:Дітям не подобається бути жертвами. Варто навчитись переживати біль так просто, як і дитина, тоді не станеш його заручником і не хотітимеш ділитись ним та завдавати його іншим.
переклади:Борхес – Тесей двадцятого сторіччя, майстер інтерпретації, який давньому мітові надав нового звучання. До збірки ввійшло сім лекцій, прочитаних в буеносайреському театрі «Колізей» у травні – червні 1977 року.
життєписи: Його архів, у якому є листування з Томасом Манном, Марі Бонапарт, Мартином Бубером та іншими відомими людьми, зберігається в Бібібліотеці конгресу США. Його книжка про знаменитого пацієнта виходить у світ 1972 року й називається «Життя і вмирання Зиґмунда Фройда».
література: Якщо вам бракує галереї середньостатистичних обивателів затхлої радянської провінції чи зграї підлітків депресивних років початків незалежности – Чех запрошує відвідати його район.
переклади:Бічер-Стоу– прихильниця еволюції, та якщо інакше ніяк, тоді революції. Вона змальовує обидва шляхи, один – бунту, другий – смирення. «Хатина дядька Тома» реаґує на виклики часу. Найпотужніші тексти світового письменства завше критикували свій час, випереджали громадську думку, формували її.
переклади:На сцені з’являються актори та читають уривки семи творів. Хоча ні, не читають, а показують міні-вистави. Шанобливе ставлення та любов до літератури робить цю подію такою урочистою, нагадуючи, що на першому плані завжди має бути слово.
репортер:Репортаж «Останні українці Польщі» – про українців, виселених на захід і північ Польщі у 1940-х роках (в рамках акції «Вісла»). Автор спілкувався з тими, хто особисто пережив депортацію, та з їхніми дітьми й онуками – дізнавався про деталі виселення, про дитинство на чужині, про те, що болить людям, які виросли вже у Польщі, але при цьому почуваються українцями.
переклади:Схожих текстів суттєво бракує в українській сучасній літературі. То ж досвід Грузії є вкрай актуальним та важливим, бо маємо дуже багато спільних травм минулого та нинішнього. Через абсолютну драму людства автор показує, що війна таки інколи вчить нас любити.
ART-спогад:Прагнення зберегти власний голос, не підлаштовуватися під усілякі тренди спричинилося до того, що стилістика і реалії його текстів перебувають десь немовби поза часом. І ця впертість, цей абсолютний слух Лишеги на всяку естетичну манірність, орнаментальність і декоративність мали призвести до відходу від форм художньої умовности, відречення від поезії.
прощання:Нині ополудні, 18 листопада, заупокійною панахидою у римо-католицькому обряді громадськість Львова навіки попрощалася із видатним фотографом сучасності Олексієм Іутіним. Вісімдесятилітнього світлиняра, який помер від тривалої важкої недуги, провели в останню дорогу на Личаківський цвинтар, де й поховали.
сучасне малярство:Алюзія до старосвітських салонів чи протест проти салонів львівських? – мистецький проєкт «Протяг» презентував виставку малярських творів дев’яти художників, сфокусувавшись на представленні авторів сучасного мистецтва як особистостей, котрі творять власну історію.
сучасна сценографія:Семеро молодих митців-конкурсантів створили ескізи та макети, що розкрили їхнє бачення драми абсурду «Близнята ще зустрінуться» драматурга Ігоря Костецького, який першим серед українців «свідомо використав форму метадрами» та художні засоби численних мистецьких течій модернізму.
митець:Він вільно переходить із графіки в живопис, чи з живопису в скульптуру або кінетичні об’єкти тому, що цього вимагає ідея, яка в той чи інший момент постає перед митцем.
комікси:У Києві видавництво «Пінзель» випустило книжку «Тентен, репортер «ХХ віку» у країні Сов'єтів» — український переклад відомого бельгійського графічного альбому авторства Жоржа Ремі, що прибрав псевдонім Ерже.
КонгресКультури:Конгрес культури, що відбувся у Львові, був перший за назвою, але не перший за спробами визначити стратегії розвитку культури. Фестивальність поступилася місцем міждисциплінарному діалогу та рефлексивній самозаглибленості, у фокусі котрої – внутрішні проблеми й травми тридцятилітньої трансформації.
диджиталАРТ:Міжнародний фестиваль аудіовізуального мистецтва «Тетраматика» — один з небагатьох мистецьких заходів в Україні, у фокусі якого новітні технології. Цьогоріч програма фестивалю складається з виставок, низки прем’єр проєкту «+ 100» та конференції «Digital Cultures Lviv».
ARTпам'ять:Давно, в часи кухні на Туган–Барановського, коли тільки розпочинались круті проекти, їй запропонували взяти участь в одному з них, страшенно престижному. Наталка іронічно пояснила: «Розумієш, таких, як я, небагато». Вона помилялась. Вона була така – ОДНА.
музейне:У ювілейний, 150-ий рік від дня народження Івана Труша дім художника знову відчинив свої двері для відвідувачів після приблизно річних зовнішніх та внутрішніх ремонтних робіт. Тепер музейна експозиція представляє удвічі більше творів та особистих речей маляра.
краєвиди:Тотальний брак культури. А головно, чорт забирай, це брак законодавства. Ніде закордоном ти не зможеш купити 200-річний будинок і зруйнувати його. Навіть за зміну флюгера тобі випишуть такий штраф, що й не снилося. Це спадщина, про яку дбають. А у нас цього нема.
історична опера:Цю версію «Анни Болейн» можна назвати театральною «контрреформацією», яка виступає проти сценічного мінімалізму багатьох режисерських опер. Історичну постановку фінансували відразу чотири оперні театри: Лозанни (Швейцарія), Льєжа (Бельгія), Більбао (Іспанія) і Муската (Оман).
НашТеатр:У час, коли візуальний ряд стає альфою та омегою театру і слово вже не має великого значення, цей режисер зосереджує свою увагу саме на слові: його цікавлять глибинні речі на стику віри та переконань.
історична опера:Українська співачка і відома у Європі послідовниця італійської школи belcanto Софія Соловій вже неодноразово була запрошена на роль улюбленої дружини короля Генріха VIII. Постановки «Анни Болейн» в Італії (Бергамо) і Бельгії (Льєж) відбулися й нарешті очікується наступна постановка у розкішній Королівській опері Муската (Оман).
драма:Кожна робота Вадима Сікорського пронизана дослідження макросоціуму через мікросоціум сценічного існування. А чи це існування людей, чи комах – особливої ролі не грає, якщо несе в собі переосмислення та аналіз крізь призму режисерського бачення.
етно:Домініка Чекун – одна з останніх носійок традиції автентичного фольклору північного Полісся, вона пам'ятає і виконує більше 150 старовинних пісень, володіє складною давньою технікою співу і є лауреаткою премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.
режисерська опера:«Аїду» в Люксорі 2019, яка наробила стільки галасу в українських медіа, але нікого не зацікавила у пресі європейській, варто віднести до одного з різновидів візіонерського типу творчості, а саме, місіонерського: диригентка Оксана Линів послідовно здійснює національну місію у світі, що притягує до її проектів талановитих агентів.
Сценографія:Вона наголошує, що її робота не «художник з костюмів», а «художник образів». Образність – домінанта творчості Дарії Зав’ялової у художньому текстилі, гобелені, пастелі, акварелі, сценографії та театральному костюмі.
постдокуметнальний театр:Його робота починається з фізичних тренінгів, точніше - зі слів: «Нічого не вдавайте». Після показу «Паузи» режисер зізнається, що долання цього було найскладнішим. Devised theatre - метод, з яким зазвичай працює Космін Матей, передбачає колективне творіння, імпровізовану роботу виконавського ансамблю.
фотографія:Чотири роки тому група митців у хаті Параски в Криворівні на Прикарпатті знайшла під ліжком коробку з негативами. Це й стало підставою розширити спектр огляду її творчості. “Наївна” художниця і літераторка, знана у вузьких колах шанувальників Гуцульщини, виявилася дуже якісною фотографинею.
театр:Чому це не може бути театральним центром? Чому ця сцена не могла б бути реорганізована у щось на зразок відкритої сцени, як у Харкові чи у ще якісь новітні відкриті форми? А трупа Заньковецької була б там одним із колективів – з усвідомленням необхідності рухатись і розвиватись, конкурувати за увагу глядача.
людознавство: Треба цінувати можливість говорити вільно про все, адже якщо ви приєднаєтеся до західного світу, то це довго не триватиме. Варто наговоритися між двома довгими періодами мовчання.
рефлексії:У цих процесах, які є природною, органічною і насправді однією з найбільш екзистенційно важливих сутностей людини – пам’ятати – ми несвідомо, не-спеціально забуваємо і стираємо традицію пам’ятання, стираємо пам‘ять про пам‘ятання. Бо вона, може, часто не відповідає нашим уявленням про сучасну мову пам’яти. Але ігноруючи, не звертаючи увагу на трохи давнішу мову пам’яти, ми водночас відкидаємо її внутрішню сутність, віддаляємося від першооснови, не усвідомлюємо той факт, що насправді нам усім – мертвим, живим, ненарождéнним, – йдеться про одне і те ж.
Думки з приводу:Культурна реальність може бути альтернативою телевізійній і стати імунітетом від радикалізацїі та популізму. Але для цього потрібно наполегливо працювати, та не переоцінювати свої сили.
Інституція:Чимало викликів стоїть перед ІСК, викликів позірно простих – комунікаційних, аби об’єднувати небайдужих і сприяти синергії й втіленню виявів різних ідей різних людей. Аби за кілька років до Львова знову почали приїздити не лише на пиво та каву.
Конкурс:Цього разу кандидаток подавалося лише двоє, що зайвий раз засвідчує суттєвий кадровий голод у львівській культурі. Але одну з них до участі у конкурсі не допустили.
in memoriam:а хто ж тепер замість нього… хто ж тепер напише все оте, що він міг би… (ні, умовний спосіб тут цілком недоречний) – що він (і тільки він) міг написати. хто?.. In memoriam ЛЕОНІДА УШКАЛОВА
думки:У «Нашому форматі» вийшов у світ український переклад першого із двох томів «Витоків політичного порядку» Френсіса Фукуями. Другий том вийде навесні. Євген Глібовицький, Валерій Пекар та Олександр Стародубцев, які прочитали двотомник англійською, дискутували про те, що визначає успішні держави та чому ця книга – це шматок знань, який треба опанувати.
ярмарка:Якщо окреслити одним реченням участь України 2018 року у 70-му Франкфуртському книжковому ярмарку, то, з одного боку, ми побачимо, що амбітні концепції залишились, але з іншого, чітка концепція нового стенду ще не вповні зреалізована.
експеримент:Бієнале стало прикладом соціального експерименту із побудови довіри – масштабного позадисциплінарного колективного «ексерсайзу», який відбувся рівно настільки, наскільки учасники були до нього готові.
думка:Усна культура — дієслівна, писемна — іменникова (субстантивна), а пост-писемна як результат наших вражень — прикметникова (бо в ній важливими є тільки якості, які ми надаємо різного роду переживанням та досвідам).
розмова:В межах цього майданчика говорили про те, що таке свобода і як вона проявляється в різних контекстах: соціальному, культурному, державотворчому, технологічному, інформаційному, та як кожен із нас впливає на це і як це впливає на нас.
розмова:Про що і для кого жіночий роман; якою має бути книга для дівчинки XXI сторіччя; маскулінність у літературі; книжки, що стимулюють жінок до дії...
літмаршрут:Проект «Літературна мапа Львова», покликаний знайомити ширшу публіку з маловідомими іменами й локаціями львівського літературного і видавничого світу.
економіка культури:Марія Косарчин – про те, як цінності та переконання впливають на економічну поведінку споживачів, і чому схильність до заощаджень пов’язана із релігією.