Продавці гладіолусів не матимуть цього року традиційного першовересневого профіту, але не тільки в негоціантів-ботаніків є серйозні клопоти, і Covid-19 тут ні до чого. Огляд подій тижня в Україні
Бесіда тижня
Треба подякувати заокеанським друзям за їхнє періодичне нагадування українцям про те, що нам ще є що втрачати. Подробиці телефонної розмови державного секретаря США Майка Помпео з президентом України Володимиром Зеленським стали відомі лише через кілька днів – і виявилося, що високоповажні люди говорили не про погоду, здоров’я рідних та близьких чи новинки кіноіндустрії.
В оприлюдненому держдепом Штатів пресрелізі основна фраза звучала так: "Держсекретар Помпео підняв питання про побоювання США з приводу згубних інвестицій КНР в Україну, включаючи зусилля Пекіна з придбання виробника двигунів "Мотор-Січ".
Apache і Black Hawk – гарні гвинтокрили (про це ми знаємо з кіноіндустрії), але, певно, і в Запоріжжі роблять щось дуже непогане, коли американці виявили насправді «глибоку занепокоєність» китайськими «згубними інвестиціями». Сполучені Штати на офіційному рівні через день називають Китай головною загрозою для власного відносно безхмарного існування в статусі єдиної супердержави на планеті, і поява в цьому контексті України вкрай недоречна для нас.
Не можна сказати, що це було геть несподіваним – голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв вже після появи у його відомстві документів про узгодження покупки понад 50% акцій «Мотор-Січі» китайськими компаніями Skyrizon і Xinwei допустив можливі американські санкції у разі реалізації купівлі-продажу. Раніше транзакцією зацікавилася СБУ, а італійці ледь не вдавилися пармезаном, коли взнали, що їхній острів Галлінара біля берегів Лігурії за дивним збігом обставин купив син червоного директора «Мотор-Січі» Олександр Богуслаєв якраз, коли китайці поклали око на завод у Запоріжжі.
Тепер американський інтерес до україно-китайських контактів загострився. Майбутнє «Мотор-Січі» не до кінця зрозуміле, але дивно, що кремлівські ЗМІ оперативно не вхопилися розкручувати традиційну для них тему «зовнішнього управління Україною»; проте ще не вечір – світ ще має шанси взнати російську версію «вертолітної справи».
Суд тижня
Прагнення нагадити в компот борцям з корупцією, яке оволоділо півсотнею народних депутатів, увінчалося успіхом – і Конституційний суд вирішив, що призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро є неконституційним. За три місяці роботи в КС дійшли висновку, що 2015 року тодішній президент Петро Порошенко перевищив свої повноваження, бо у переліку тих, кого гарант Основного закону може призначати своїм указом, голови НАБУ немає.
У КС кажуть, що нічого страшного не сталося, а вони просто виконали букву закону – і чогось екстраординарного НАБУ і безпосередньо Ситнику боятися не варто, бо мова в інстанції, рішення якої оскарженню не підлягають, йшла не про призначення директора, а про указ президента.
Юридична казуїстика Бюро не заспокоїла – там вважають, що попереду багато несподіванок. «На черзі розгляд суддями КСУ подання нардепів про нібито неконституційність створення Національного бюро. Ініціаторами цих звернень, а також законопроєктів, які впродовж останніх 5 років у той чи інший спосіб мали на меті послабити спроможність НАБУ розслідувати топ-корупцію, виступали фігуранти розслідувань НАБУ, в тому числі й ті, які вже мають статус підозрюваних чи опинилися на лаві підсудних», – прогнозують у Бюро.
Особливо песимістично налаштовані оглядачі чекають, що КС на досягнутому не заспокоїться – і якщо карта ляже особливо вдало для зацікавлених осіб, то там визнають неконституційним, наприклад, сам факт існування НАБУ, САП або ДБР, бо в Основному законі такі абревіатури не прописані.
Амністер тижня
Довго чекати, що член переговорної групи Вітольд Фокін знову скаже якусь бздуру, не довелося. Свого часу перший вітчизняний прем’єр виправдовував російську анексію Криму наявністю в Чорному морі американських авіаносців. Тепер Вітольда Павловича зацікавило майбутнє тих, хто воює на сході.
«Ще важливе питання про амністію. І з того боку, і з іншого боку було скоєно багато злочинів, які в кінцевому підсумку повинні бути розслідувані, і винні нехай понесуть покарання. Але сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу», – заявив Фокін.
Тепер від велемовного аксакала можна сподіватися роздумів про виплату компенсацій родинам Гіві і Мотороли та ідеї про залучення до переговорної групи Нелі Штепи.
Колотнечі тижня
Наприкінці літа Україну накрила епідемія локальної шарпанини. До Дніпра приїхав Зеленський, де невдоволені місцеві мешканці не змогли донести до президента свої претензії, бо були дуже неделікатно скручені охороною гаранта і невстановленими людьми в цивільному.
Активісти організації «Патріоти – За життя» нарікають, що їхній автобус обстріляли якісь ще активніші громадяни, правда, без особливих жертв і руйнувань.
В Умані дебоширять хасиди, які приїхали за три тижні до Рош га-Шану (нового року), аби повноцінно підготуватися до святкування і зробити існування аборигенів максимально некомфортним.
Деяким мешканцям села Андріївка на Харківщині загрожує ув’язнення, бо вони вчинили погром циганських садиб.
Можна заспокоїти себе, що все це лише співпадіння, але чуття підказує, що всі історії матимуть продовження, бо у передвиборчий період тримати електорат в тонусі резонансними дебошами стає майже національною традицією.