Буря з градом навістила вчера по год. 8-ій вечером Львів. Град падав ледви кілька мінут але вихор зі зливою тревав з пів години і поробив значні шкоди в садах і огородах. В міскім огородї і на плянтаціях можна бачити много поломаних дерев. Поодинокі куснї граду доходили величини волоского оріха. Буря перейшла мабуть крізь цїлу Галичину, бо краківскі ґазети доносять, що в Кракові і в околици шалїла туча з громами по полудни і знищила всю ярину по огородах. З обсервацій у Львові можна було догадувати ся, що туча засягла більші простори аж до Стрия і Городка і дальше на північний всхід. Найбільшій град сипав в околицях Волицї і Миколаєва. Як далеко засягла туча, довідаємо ся з вістей, що наспіють з різних сторін краю.

Видїл краєвий о торжестві ювілейнім унії берестейскої. Bидїл краєвий, одержавши відозву комітету ювилейного і проґраму торжественного святкованя 300-лїтних роковин унії церкви рускої, розіслав до всїх видїлів повітових слїдуючій обіжник: "Сего року припадають 300-лїтні роковини унії церкви рускої з церквою католицкою, заключеної 23 грудня 1595 в Римі а оголошеної слїдуючого року на синодї в Берестю литовскім. Щоби відповідно почтити сей вікопамятний акт историчний, завязав ся у Львові під проводом архідіякона і декана митрополичої кaпiтyли о. Андрія Білецкого комітет і видав відозву до Русинів і до Поляків, щоби се церковно-народне свято обходили з руско-католицкою церквою як найторжественнїйше. Bидїл краєвий уважає своїм обовязком підперти горячо сей зазив, бо в наміренім торжественнім святкованю сих роковин бачить апотеозу сих великих і спасенних идей, котрі шляхотних творцїв унії берестейскої оживляли і через три столїтя присвічували мужам дбалим о добро церкви і народу. А що далекосягле значінє унії берестейскої не обмежало ся до сфери чисто церковної, але засягало глубше в обсяг відносин політичних, то й спільне святкованє сих роковин няй буде знаменем звязи обох братних народів не лиш на поли церковнім, няй буде заохотою до спільної згідної працї на всїх полях житя народного. В тій мисли і в тій надїї видїл краєвий звертає ся до всїх видїлів рад повітових з зазивом і запросинами, щоби в своїм обсягу робила все, що може причинити ся до розповсюдненя идеї, яка містить ся в тім святкованю, і до наданя єму значіня і ваги спільного торжества народного".

До школи промислу деревного в Коломиї — як подає Gazeta Kolomyjska — вписало ся в 1895/6-ім роцї шкільнім 51 учеників. З тих 14 опустило школу серед року, а з прочих 4 мали при кінци року поступ відзначаючій, 25 достаточний, 5 недостаточний а 3 позволено поправити по феріях оден предмет. Що-до віроисповіданя було: 21 греко-кат., 10 римо-кат. а 11 жидів. При замкненю року шкільного уряджено виставу робіт теоретичних [рисунків, і праць письменних] і практичних з токарства і різьби. Вироби знаменував стиль гуцульскій, а між ними звернули на себе увагу бюрко за 50 зр., стінна шафка за 40 зр. і стільцї по 10 зр. Також красно представала ся шкатулка за 30 зр., зроблена вправдї у відмінім стилю, як гуцульскій, однак чистотою рисунку і старанним викінченєм віщує она свому майстрови красну будучність.

Уважно, панночки! Пепі Адлєрівна, 18-лїтна дочка Н. Адлєра золотника при улици Собіского у Львові, вчера около 9-ої години рано фризувала собі волосє зелїзцем огріваним на лямпцї спірітусовій. Через неосторожність нахилила ся над лямпку так, що заняв ся на нїй кафтаник а відтак цїле одїнє. В мешканю була лише служниця і прятала в третім покою. На крик панни служниця надбігла, але побачивша живу факлю не знала, як ратувати. Візвані лїкарі подали нещасній першу поміч а стація ратункова відставила єї до шпиталю. Она була страшно попечена; тїло виглядаю як один струп. Закаженє крови наступило так скоро, що ратунок був неможливий, а нещасна жертва власної неосторожности в шістьох годинах закінчила житє. А за кілька тижднїв мало відбути ся єї весїлє!..

Станиславівскій епископ Впр. Юліян Куїловскій не згодив ся доси на установу колпаків, приняту Ординаріятами митрополичим львівским і епископским перемиским. З тої причини настало між духовеньством станиславівскої епархії невдоволенє. Коли-б епископ станиславівскій не пійшов вкінци за приміром перемиского, то вийшли би немилі пригоди для священиків. Н. пр. зїдуть ся священики рускі з двох епархій — одні з колпаками а другі без колпаків — чи-ж не компромітація?

Анґлійска бесїда єсть тепер майже найбільше уживаною на світї. Наколи перед триста роками, за часів королевої Єлисавети, бесїдою анґлійскою говорило 5 міліонів людей а переважала бесїда француска, нїмецка і испаньска, то тепер говорить бесїдою анґлійскою 115 міліонів людей, францускою 45 міл., нїмецкою 70 міл, испаньскою 50 міл., россійскою 80 міл., италійскою 30 міл., а портуґальскою 15 міліонів. З 115 міліонів бесїдуючих анґлійскою мовою — говорить в Анґлії 38 міліонів, в Сполучених державах північної Америки 65 міл, в Австралії 4 міл., в Индії і Африцї 2½ міліона а в західній Индії і в Ґуанї також 2 ½ міліона людей.

Дрібні вісти. Д-р Михайло Борисикевич, окуліст, професор університету в Градци, переїздив сими днями через Львів до Цвітової коло Бучача, де, як відомо, перебуде ферії у свого брата. — В Кієві має бути невдовзї заведене елєктричне освітленє міста коштом мілона рублїв. — Елєтричне освітленє має завести у себе також місто Тернопіль, а головно причиняє ся до того властитель Загробелї ординат Чарковскій-Голієвскій, котрий призволив місту ужити водної сили ріки Серету. — Авскультант судовий Теофіль Жуковскій одержав на черновецкім університетї степень доктора прав. — Доповнячій вибір одного члена коломийскої ради повітової з міста Коломиї розписала презідія намістництва на день 15-ого жовтня с. р. — В Сляннім в Чехії арештовано Франца Туму, редактора часописи робітничої з полiтичним напрямом партії Омладини, і віддано єго судови.

Дѣло