Цьогорічне ЗНО видалося нетиповим. Передусім на перебіг оцінювання вплинув карантин. Абітурієнти мусіли проходити процедуру тестування в масках, дотримуючись засад соціального дистанціювання. Та основне: їм самотужки довелося долати фінальний шлях до іспиту на дистанційному навчанні, а успіх належався тим, хто продемонстрував навики до самонавчання.
Цього сезону зовнішнє незалежне оцінювання під претекстом карантину зазнало атаки популістів, халявщиків і корупціонерів. Але, на щастя, ЗНО змогло інституційно вистояти.
Освітянські управлінці послабили вимоги до учнів, розуміючи, що цього сезону повноцінна підготовка школярів була неможливою. Це головна причина, чому загальні оцінки ЗНО цього року вищі за всі попередні.
Змагання за титул найуспішнішого випускника ще триває: наразі продовжується додаткова сесія ЗНО. Спочатку виглядало, що переміг хлопчина з Франківщини. Та виявилося, що ще більший бал має його однолітка з Рівненщини. Цікаво, що обоє – випускники провінційних сільських шкіл.
Англійська – у вісім разів легша
Представники Міністерства освіти та науки України оголосили на брифінгу: у 2020 році кількість учасників оцінювання, котрі отримали найвищу оцінку – 200 балів, становить 447 осіб. Для порівняння, торік досконало виконаних завдань було майже вдвічі менше – 247.
При тім число вундеркіндів може зрости, адже додаткова сесія ЗНО триватиме ще до 10 серпня. Зокрема, сьогодні учні проходять екстра-іспит із найпопулярнішого предмета – української мови та літератури.
«Найбільший приріст по 200 балах є з фізики, математики, історії України, англійської мови», – сказав на брифінгу в. о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко.
Так, на основній сесії з фізики 200 балів отримали 64 особи – це в шістнадцять разів більше, ніж торік!
Історію досконало склало втроє більше абітурієнтів: у 2020 році – 49, у 2019-му – 13.
Англійську мову – вдвоє більше: цього року 200 балів заслужили 84 особи, торік – 36.
Математику перфектно склали 142 людини, у 2019 році – 98.
Натомість вдвічі зменшилася кількість успішних екзаменів з української мови та літератури: цього року найвищий бал продемонстрували лише 8 школярів (минулого року було 17). Виходить, що шкільну програму з англійської мови досконало освоює вдесятеро більше учнів, ніж із української. Хоча, гаразд, слід зробити поправку й на те, що учнів під час іспиту тестують іще й на знання літератури.
ФаховИй тест
Очільники Українського центру оцінювання якості освіти ще на початку липня, якраз після іспитів із найпопулярнішого (українська мова та література) та «найлегшого» (математика) предметів, передбачали: цього року варто чекати на зростання числа вундеркіндів.
В.о. директора УЦОЯО Валерій Бойко звертав увагу: бал демонструє не абсолютні знання, а рівень знань абітурієнта на тлі інших. Відповідно, на фінальну оцінку впливає пороговий бал, котрий цього року зробили нижчим через коронавірусну пандемію.
«Це зміна істотна. Її більше відчують ті абітурієнти, котрі успішно складуть тестування і опиняться на верхівці рейтингової шкали. Грубо кажучи, дітей, які нинішнього року наберуть 200 балів на ЗНО, може бути значно більше, ніж торік», – сказав Бойко в інтерв'ю DT.ua.
Для прикладу, минулого року пороговий бал з української мови становив 24 тестових пункти. Зараз – 22.
Чому ж так зле з мовою-літературою? Цього року абітурієнти дуже скаржилися на завдання з визначенням наголосів – не всі знали, що правильно «фаховИй».
Натомість очільник УЦОЯО зазначає: проблема не в тестах, а в слабенькій культурі мовлення. «На жаль, щоденна мовленнєва практика далека від ідеалу. Колеги з фахової предметної комісії сьогодні сказали: це ще добре, що ми не ставимо зараз у тести норм нового правопису. Наприклад, авдиторія, проєкт і так далі. Але колись ці норми стануть усталеною практикою викладання, і через 5–10 років на них будуть звичайні завдання. Не буде нерозуміння й подиву, як зараз. Наприклад, усі кажуть "Україна багата на чорнозЕм", а правильно — "на чорнОзем"», – міркує Бойко.
Цього року на базовому іспиті також використали кластерне завдання: запропонували до поетичного твору запитання з вибором однієї правильної відповіді. «Дитина мала прочитати знайомий їй текст, але не просто згадати, хто автор і про що це, а пропустити через себе й відповісти на запитання, які стосувалися конкретно цього твору. Це була інтимна поезія Тичини "Ви знаєте, як липа шелестить"», – пояснив Валерій Бойко.
Загалом, поріг успішного іспиту з української мови та літератури не подолали 8,32% учасників тестування.
Найбільше ж учасників ЗНО провалилося на знанні історії України (13,19% не склало).
Сільська школа задає еталон
В.о. міністра освіти та науки Сергій Шкарлет похвалив на брифінгу: одному зі школярів вдалося майже бездоганно скласти й три два предмети – загалом, його сукупне досягнення близьке до 800 балів.
«Один з учасників – учень звичайної сільської школи – набрав рекордну кількість балів із чотирьох предметів: українська мова і література – 200 балів, математика – 200 балів, англійська мова – 199 балів, фізика – 196 балів», – повідомив Шкарлет.
Молодий геній невдовзі знайшовся у селищі Перегінське, що в Рожнятівському районі на Івано-Франківщині – пан в. о. міністра мав на увазі 11-класника Олександра Люкляна.
«Це гордість нашої школи!», – написала у Facebook вчителька Перегінської школи №1 Ольга Абрам.
Результат учня з Перегінського, поза сумнівом, є блискучим. Та згодом виявилося, що в Україні зафіксовано ще вищий бал: як повідомив Львівський регіональний Центр оцінювання якості освіти на своїй FB-сторінці, учениця з Рівненщини під час цьогорічної сесії ЗНО набрала на чотирьох екзаменах 798 балів. І знову – сільська школа!
Віолетта Ольшанська з Крупецької загальноосвітньої школи досконало склала іспити з математики та хімії (по 200 балів), а з українською мовою та літературою і фізикою впоралася на 199 балів.
Як і Олександр Люклян, Віолетта Ольшанська походить із вчительської родини. Втім, її мати, Тетяна Ольшанська, запевняє: роль батьків не є вирішальною, і все залежить від самих дітей.
«Мама репетитором не була. Ніколи. Дитина готувалась практично сама, – сказала Ольшанська-старша, коли до школи приїхали журналісти "Суспільного". – Я як вчитель вам скажу – якщо дитина не хоче вчитися, ніякий вчитель не примусить. Жоден батько такої дитини не заставить. Дитина сама повинна виділити, що їй потрібно в житті, що їй головне житті, які науки їй потрібно в житті».
Віолетта каже: зовнішнє незалежне оцінювання не було для неї складним. На карантині готувалася сама.
Львівщина – добре, як завжди
Позаяк додаткові сесії ЗНО ще тривають, то остаточні підсумки підбивати ще передчасно. Фінальної статистики ще доведеться почекати.
У вівторок, 4 серпня, директорка Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк повідомила на брифінгу точні дані: цього року на Львівщині аж 63 учнів склали тести на 200 балів (тобто кожен сьомий бездоганний іспит в Україні – саме зі Львівщини). Понад те, восьмеро школярів впоралися на 200 балів одразу з двома предметами.
Для порівняння, минуло року у Львівській області був 41 учень із 200 балами.
Найбільше добрих екзаменів – у самому Львові. Ще в розпал ЗНО, довідавшись про успіхи львів’ян на іспитах із математики та фізики, бурмистр Андрій Садовий тішився: «Вау! Можливо, серед них наші майбутні лауреати Нобелівської премії».
Досить добре із завданнями впорався Дрогобич (чотири 200-бальних іспити) і Трускавець зі Щирцем (по два).
Блискучі оцінки також отримали учні в селі Попель Дрогобицького району, селі Соколя Мостиського району, селі Нежухів Стрийського району і в селищі Краковець на Яворівщині.
Нагадаємо, впродовж кількох років школи Львівщини лідирують у рейтингах освітянських закладів із найліпшими результатами ЗНО. Минулого року найсильнішим закладом в Україні за цими підсумками виявився Львівський фізико-математичний ліцей. Цього року фізмат знову «в грі»: в самому ліцеї математику склало на 200 балів одразу 13 учнів, а фізику – п’ятеро.
Відомо, що на 200 балів українську мову та літературу склало троє учнів на Львівщині. Нагадаємо, загалом по Україні лише вісім бездоганних робіт на цьому іспиті.
Івано-Франківщина: слава Перегінську
У порівнянні з минулим роком Прикарпаття наростило кількість 200-бальних іспитів більш ніж удвічі. Минулого року абітурієнти написали 7 бездоганних робіт, тепер – 17.
Зокрема, семеро випускників отримали по 200 балів з англійської мови, по троє – з математики і з фізики, двоє – з біології, по одному – з української мови та літератури і з історії України.
Два досконалі екзамени у скарбниці Івано-Франківщини належать, нагадаємо, Олександрові Люкляну з Перегінська.
Олександр розповів журналістам, що він перед ЗНО сподівався на високі оцінки з точних наук. «Надавав перевагу фізиці, інформатиці, математиці, англійській. Моя бабуся була вчителькою математики, тому це вплинуло на те, як я здав ЗНО і як я вчився», – розповів хлопець.
Учень з Прикарпаття каже, що йому навпаки було легше готуватися до іспиту на карантині.
«Навчання в школі не дуже потрібне для ЗНО. Для нього потрібне самостійне навчання. Якраз саме таке навчання під час карантину було легшим і продуктивнішим», – пояснив Олександр.
Тернопільщина: не гірше
Тернопільська область повторила торішнє досягнення за кількістю досконалих тестів – по 11 учасників ЗНО отримали 200 балів.
Як розповіла начальниця обласного управління освіти ТОДА Ольга Хома, найбільше 200-бальних оцінок тернопільські школярі отримали на іспитах із математики та історії України – по три.
Найвищим балом також оцінили по одній роботі з фізики, англійської мови, біології, географії, хімії.
