Руска школа в Коломиї. На позавчерашнім засїданю рішила рада міста Коломиї оснувати в містї чотиро-клясову народну школу з руским викладовим язиком. З слїдуючим шкільним роком буде відкрита I-ша кляса а відтак поступінно дальші. Велика заслуга в тім д-ра Кульчицкого, котрий, яко член міскої ради, старав ся сильно, щоби се дїло щасливо довести до кінця.
В Стрию почав з днем 1 н. ст. серпня с. р. виходити "Стрийскій голос", політична часопись двотижднева [1-ого і 15-ого кождого місяця] під редакцією п. Володимира Охримовича. Часопись друкуєсь у Львові в друкарни В. Манєцкого а передплата [платна в редакції в Стрию] виносить до кінця року 1 зр. 50 кр.
"Стрийскій голос" має служити передовсїм рускій справі в Стрийщинї, але при тім і забирати слово в справі рускій взагалї. Тій проґрамі і відповідає зміст 1-ого часла. Знаходимо там цїнні статьї про справи Стрийщини, а вступна статья "До наших читателїв" має значінє загальне. "Стрийскій голос" ставить там засаду: консолідацію всїх руских сил для підпираня і оборони спільних всїм интересів народних, а ті интереси представляє ось-як:
"Всї Русини мусять стояти передовсїм за повним вихіснованєм свобід конституційних і за найдальшим розширенєм тих свобід на законній дорозї в тім напрямі, щоби в цїлій повнотї могли користати з них кляси до нинї упослїджені, в котрих лежить як раз вся сила нашого народу.
З прінципу того виходячи, уважаємо першим услівєм такого справедливого розширеня тих прав заведенє загального, безпосередного і тайного голосованя до всїх репрезентацій конституційних.
Всї Русини мусять стояти дальше за тими змінами в законодавстві, котра мають на цїли піднесенє економічного добробиту селян і маломіщан, і за тими орґанізаціями, котрі те піднесенє мають на цїли. В тім взглядї не вдоволятись нам сентіментальними фразами про ощадність і трудолюбивість а належить жадати від держави в интересї публичнім переведеня реформ аґрарних [як прим. парцеляція камери і т. п.], котрі би дали можність станови селяньскому удержати ся серед тяжкої борби клясової.
Всї Русини мусять стояти за повною автономією і независимістю нашої народности в тих границях, в яких служить та независимість другим нинї упривілейованим народам нашої держави, т. є. щоби о наших правах і потребах рішали ми самі а не були зависимі від ласки поставлених над нами кураторів.
Всї Русини мусять безусловно стояти за найточнїйшим виконуванєм прав язикови нашому вже признаних і за як найдальшим розширенєм тих прав в дорозї закона. В виду того, що нашому язикови признана конституцією повна рівноправність, не можемо признавати нїяких концесій там, де лише реалізує ся се управненє, а то в таких дрібницях як написи або паралєльки, а противно — мусимо жадати переведеня сеї рівноправности в дїйстности, а то передо всїм через заведенє руского язика яко урядового у всїх урядах а яко викладового у всїх заведенях наукових Всхідної Галичини.
Всїх Русинів вкінци задачею єсть: всїми силами піддвигати просвіту руского селяньства а єго горожаньске самопізнанє під окликом: все з народом, через народ і для народу!
Се лише загальний нарис тих точок, котрі нинї кождого Русина, без огляду на партії, до спільного дїла лучити повинні. Така спільна проґрама — ачей-же рівно для всїх нас пожадана, — при тій роботї а чейже для кождого Русина знайде ся місце. А робота се чесна і достойна, бо не кривдить нїкого, не діймає нїчиїм правам — а стремить лише, щоби осягнути своє — то своє, що нашому народови по Божим і людским правам належить ся!
В Пробіжній повіта гусятиньского ударив грім 25-ого липня по полудни в апарат телєґрафічний на почтї, знищив єго і запалив річи на столї, при котрім сидїв почтмайстер полагоджуючи справи з публикою. Побачивши нещастє, партії з криком утекли з канцелярії, лишаючи самого почтмайстра. Однак він не стратив притомности, але загасив на телєґрафічнім столї поломінь і так вратував цїлий будинок.
Фальшиві срібні ґульдени появили ся знов у Львові. Вчера придержано одну таку штуку у Марії Зібер шинкарки при улици Кароля Людвика.
Дальшій хід і закінченє страйку в Перемишли. В суботу відбували ся переговори робітників і предприємцїв при співучасти инспектора промислового п. Навратіля, однак не довели до згоди, бо предприємцї не хотїли уступити, а робітники обставали при своїх жаданях. В понедїлок також нїхто не зголошував ся до роботи, але по відправленім богослуженю в костелї францисканів мулярі спокійно розійшли ся домів. Предприємцї видячи, що робітники не уступають, почали замовляти робітників з инших міст, і кількох приїхало в понедїлок до Перемишля, але розглянувши ся в річи, приступили добровільно до стрейкуючих. Ся обставина вплинула на предприємцїв, тож і удало ся ві второк перевести угоду. Після тої угоди час працї в промислї будовельнім означений на 10 годин денно. Робота має зачинати ся через пять місяцїв в роцї, а то в марти, цвітни, вересни, жовтни і падолистї о годинї 7-ій рано і тревати до години 6-ої вечером з одною денною перервою на полуденок, а через чотири місяцї в роцї, а то в маю, червни, липни, серпни, робота буде зачинатись о годинї 6-ій рано і тревати буде до 6-ої вечером, з перервами ½ години на снїданок а 1½ на полуденок. Найнизшу платню означено на 1.20 зр. для найгіршого муляра, 1 зр. для найгіршого теслї, 70 кр. для помічника, 50 кр. для женщин а 45 кр. для хлопцїв. Всї сі платнї в міру здібностей збільшають ся. Також призвали предприємцї всїм робітникам 10% підвисшеня дотеперішної платнї. Виплата від тепер має відбувати ся правильно що суботи на площи будови, а виплачувати має сам инжінєр, котрий веде роботу. Робітники вимовили собі 14-дневну виповідь а вкінци число хлопцїв ограничено до 1/3 части загального числа помічників [челядників] занятих при роботї. Сю угоду підписано в старостві в присутности комісаря промислового п. Прохаски, а в середу рано всї робітники почала робити. — Підчас сего страйку — як пише Kurjer przemyski — замітне було, що тамошний комісаріят поліції і поліція взагалї не мала докладного знаня о обсягу свого дїланя і з тої прични що-хвиля наступали сцисії, котрі цїлком не послужили до піднесеня поваги власти. І так: Поліція масами приарештовувала спокійних робітників і мусїла по переслуханю сейчас випускати на волю; напирала на робітників, щоби вертали до працї, хоч староство узнало страйк річію законною; вкінци послугувала ся непевними индівідуами [н. пр. одному з них Б., котрий сидїв 6 місяцїв в вязници за те, що яко цивільний сторож поліції улекшував жидам еміґрацію до Америки і брав від них хабарі, припоручено дбати о "спокій і порядок" та придано єму навіть віддїл війска].
Освітленє елєктричне в Перемишли. Сими днями підписали у нотаря Будзиновского в Перемишли: бурмістр д-р Дворскій именем громади міста Перемишля і повномочник банку гіпотечного у Львові яко представитель завязаного товариства акційного контракт в справі елєктричного освітленя в Перемишли. Урядженє заведеня елєктричного і всїх инсталяцій віддав банк гіпотечний фірмі Сіменс і Гальске. Пляни вже готові а до роботи в містї приступить товариство вже за кілька день. Хто з мешканцїв схоче завести у себе світло елєктричне, має зголосити ся до стації центральної. Заведенє елєктричне має стати найпізнїйше до 15-ого грудня с. р. і від того дня буде місто Перемишль, перше в краю, мати публичне освітленє елєктричне.
Дрібні вісти. В намірі самоубійства стрілив два рази до себе передвчера рано дозорець дому ч. 17 при ул. Длуґоша у Львові 60-лїтний Михайло Терлецкій і зранив ся тяжко в лївий бік і в лїву сторону шиї; причиною була долягаюча слабість і усуненє єго з посади, на котрій був майже 12 лїт. — В Перемишли утопило ся в Сянї сего року 3 людій; остатний утопив ся 29-ого липня орґаніст Володислав Добровольскій.
Дѣло