На Личаківському цвинтарі у Львові відшукали надгробну плиту з могили видатного математика Зиґмунта Янішевського, творця теорії континуумів. Понад те, цілком імовірно, вдасться віднайти й відновити його могилу, яку десятиліттями вважали втраченою. Ця сенсаційна новина нещодавно облетіла польські медіа й соцмережі, проте пройшла повз увагу медій місцевих. Хоча Зиґмунт Янішевський є однією зі знакових фігур і для львівської математичної школи.
12 липня математичний світ відзначав 132-гу річницю від дня народження Зиґмунта Янішевського. У невеличкому відеофільмі, знятому з цієї нагоди, львівські математики Ірина й Тарас Банахи, Михайло Зарічний та Олег Гутік повідомили про важливу знахідку: на початку року працівники Личаківського цвинтаря відшукали надгробну плиту з могили Янішевського. А кілька днів тому з’явився шанс з'ясувати точне місце поховання завдяки світлині 1971 року, яку знайшли в архіві Інституту математики Польської академії наук у Варшаві.
Історія з пошуками могили Янішевського доволі давня. Львівський історик математики Ярослав Притула з однодумцями роками намагався віднайти загублене поховання. Понад 12 років тому він виявив у Львівському обласному архіві документи про те, що Зиґмунт Янішевський був похований на полі 58, місце №82. Проте неодноразові пошуки прізвища відомого математика у цьому місці були безрезультатними, хоча ентузіасти обстежили фактично всі довколишні пам’ятники.
Личаків. Поворот на поле 58
Тим часом у пошуках могили польського математика у Львові допомогла… австралійка. Пані Кіммі Гінтон з Австралії, попри те, що не має стосунку ні до Польщі, ні до Львова, ні до математики, є великою шанувальницею Зиґмунта Янішевського. Жінка щороку відзначає день його народження, досліджує його життя, збирає інформацію про математика з усіх можливих джерел, ба навіть вирішила нарешті особисто приїхати до Львова, щоб вшанувати цю постать. Що й зробила у січні цього року. Прийшовши на Личаківський цвинтар з цілою книгою власних досліджень, австралійка попрохала директора музею та його працівників відвести її на місце поховання Янішевського, тобто на поле 58, місце №82. Там у день смерті математика жінка поклала кошик з квітами у ймовірному місці спочинку на знак вшанування Янішевського, а відтак зробила запис про це у «Львівській Шкоцькій книзі», яка продовжує легендарну традицію львівських математиків у відновленій Шкоцькій кав’ярні готелю «Атлас», що на проспекті Шевченка, 27, у Львові.
Кав’ярня «Шкоцька» нині. Фото: atlasdeluxe.com
«Ми з Оленою Гринів час від часу приходимо у Шкоцьку кав’ярню, фотографуємо сторінки “Львівської Шкоцької книги” та виставляємо їх на сайт (започаткована сучасними львівськими математиками 2016 року, ця книга, як і знаменита “Шкоцька книга” 1930-1940-х років, зберігається у кав’ярні, тож відвідувачі можуть записати у ній не лише задачі, а й свої враження чи побажання, тобто вона перетворилася на своєрідну книгу відгуків; натомість віртуально «Львівську Шкоцьку книгу” можна погортати на сайті, – Z). Якщо там трапляються математичні проблеми, які є цікавими і нетривіальними, то Тарас [Банах] виставляє їх на спеціалізований сайт для професійних математиків MathOverFlow, де ці задачі мають більше шансів бути розв’язаними. І от під час чергового переглядання нових записів у “Львівській Шкоцькій книзі” я натрапила на дивний текст за підписом Кіммі Гінтон (Kymmy Hinton), мовляв, «нарешті через 100 років після смерті Янішевського справедливість буде відновлено і буде встановлено табличку на місці його поховання». Звісно, я почала шукати в інтернеті, хто така Кіммі Гінтон. Відтак урешті дізналася про всю цю неймовірну історію», – розповідає Ірина Банах.
Як вдалося довідатися зі сторінок у соцмережах, Кіммі Гінтон за фахом фармацевт. Жінка втратила свого нареченого, який захворів на лейкемію, і нині багато часу присвячує збору пожертв для Фонду боротьби з цією недугою. В інстаграмі її можна знайти за акаунтом darthcaligula666. За гештегом #janiszewskiprojekt ми можемо відстежити історію з її відвідинами Львова.
Австралійка так переконливо розповідала про важливість ушанування Янішевського й настільки вразила працівників Личаківського цвинтаря своїм ентузіазмом та обсягами багаторічних досліджень цієї теми, що директор Личаківського цвинтаря пообіцяв їй встановити на місці поховання математика інформаційну таблицю. Але перед цим попросив працівників ще раз ретельно дослідити територію навколо…
«У кінці січня я зателефонувала до директора Личаківського цвинтаря, щоб розпитати про його плани стосовно таблиці. Натомість Михайло Нагай повідомив, що буде встановлено не просто таблицю, оскільки працівники цвинтаря знайшли автентичну надгробну плиту. Це виглядає неймовірно, але плиту виявили фактично поряд із тим місцем, де Кіммі Гінтон поклала кошик з квітами. Наступного ж дня ми з чоловіком та Ярославом Притулою приїхали на цвинтар, щоб побачити її. Плита, звісно, була стара, але всі написи на ній прочитувалися. Відтак працівники поглибили ці написи, щоб їх було краще видно, і поклали плиту приблизно біля того місця, де й був похований Янішевський», – продовжила пані Ірина.
Такий вигляд мала плита до реставрації. Фото: Ірина Банах
Відтак пошуки отримали новий розвиток. Львівські математики, повідомивши про віднайдену надгробну плиту, закликали відгукнутися людей, які, можливо, мають світлини з могилою Янішевського, щоб допомогти знайти точне місце поховання та вигляд могили. Фільм набув поширення в соцмережах, зокрема в польських математичних спільнотах. А місцеві математики взялися «копати» далі.
Напис на плиті: "Зиґмунт Янішевський, професор математики університету Варшавського, доцент університету Львівського, колишній легіонер, 12.07.1888-03.01.1920».
«Минулого літа в інтерв’ю польському радіо історик математики Станіслав Доморадзький зазначив, що він бачив фотографію з могили Янішевського. Цього професора добре знає Михайло Зарічний. Він сконтактував із Доморадзьким, і той вказав, де може бути ця світлина. Завідувачка бібліотеки Інституту математики Польської академії наук у Варшаві пані Дорота Чарноцька за кілька днів відшукала й вислала нам фото, яке зберігалося в їхньому архіві й було датоване 1971 роком», – показує світлину пані Ірина.
Фото з архіву з Інституту математики Польської академії наук у Варшаві.
Разом із подружжям Банахів ми обдивилися місцевість з усіх можливих ракурсів. Якщо враховувати деталі зображеного на архівному фото, найімовірніше, могила Янішевського розміщена на місці поховання Константіна Кузнєцова, який помер і був тут похований 1984 року.
Проте, звісно, його могилу нині не руйнуватимуть навіть задля того, щоб відновити справедливість. Натомість Михайло Нагай озвучив ідею відтворити поховання Янішевського на місці, де зараз розміщена надгробна плита. Зробити це планують у рамках програми ревалоризації у Львові об’єктів спільної культурної спадщини Польщі та України. Нагадаємо, Львів уже понад 10 років співпрацює з польським міністерством, проєкт із реставрації історичних пам'яток фінансують із бюджету міністерства й реалізують у співпраці з управлінням охорони історичного середовища ЛМР. Реставраційні роботи здійснюють українські та польські фахівці. Нині ж польська та львівська математичні спільноти працюють над тим, щоб міністерство культури Польщі погодилося на такі роботи.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Зиґмунт Янішевський народився 12 липня 1888 року у Варшаві, в родині правника Чеслава і Юлії з Шульц-Голєніцьких. 1907 року закінчив у Львові Першу реальну школу. Він прожив неповні 32 роки й написав лише 22 статті (9 математичних і 13 популярно-наукових), проте його вважають творцем теорії континуумів, польської топологічної школи, журналу «Fundamenta Mathematicae» та стратегії розвитку польської математики.
У 1907-1913 роках навчався в університетах:
Цюріху – зимовий семестр 1907/1908 навчального року;
Ґетінґені – літній семестр 1907/1908 н. р.;
Парижі – 1908/1909 н. р.;
Мюнхені – зимовий семестр 1909/10 н. р.
Ґетінґені – літній семестр 1909/10 н. р.
Парижі – 1910/11 н. р.
Марбурзі – літній семестр 1911/12 н. р.
Ґрацу – літній семестр 1912/13 н. р.
Слухав лекції відомих математиків: Адамара, Бореля, Гільберта, Мінковського, Ландау, Лебега, Пуанкаре, Цермело та інших.
Влітку 1911 року в Сорбоні захистив докторську працю, яка містила нові результати з топології та вводила нові методи досліджень.
Брав участь в XI з'їзді лікарів та природознавців у Кракові, зустрівся з львівськими професорами-математиками Пузиною та Серпінським.
У 1911–1912 роках читав лекції з топології та філософії математики на Вищих наукових курсах у Варшаві.
1912 року на V Міжнародному математичному конгресі прочитав доповідь «Про поняття лінії і поверхні». У ній накреслив схему конструкції кривої, яка не містить дуги, цією тематикою пізніше займався його учень Кнастер.
1913 року подав до ради філософського факультету Львівського університету габілітаційну працю «O rozcinaniu płaszczyzny przez kontinua», що привела до численних досліджень у топології.
Того самого року рада факультету Львівського університету надала йому veniam legendi – право викладання як приват-доценту.
Із початком Першої світової війни Янішевський вступив до Польських легіонів, брав участь у Карпатській кампанії 1914-1915 рр. Воював у Карпатах – біля Надвірної, Богородчан, Коломиї, а потім на Буковині.
Згодом він відмовився дати присягу на вірність австрійському уряду, тож змушено переховувався під прізвищем Зиґмунта Віхеркєвіча. Займався освітньою працею – організував осередок навчання для талановитих дітей, писав статті з різних розділів математики для самоосвіти.
1918 року у I томі «Nauki Polskiej» було опубліковано статтю «O potrzebach matematyki w Polsce», у якій Янішевський заклав стратегію розвитку польської математики у XX ст.: концентрація на новітніх напрямках досліджень, створення спеціалізованих математичних журналів, підтримка наукової молоді. В рамках реалізації цього плану Янішевський спільно із Серпінським і Мазуркевичем заснували перший у світі спеціалізований журнал «Fundamenta Mathematicae», перший том якого вийшов у 1920 році у Варшаві (вже після передчасної смерті Янішевського). Навколо журналу сформувалася Варшавська математична школа. Також цю ідею згодом реалізували у Львівській математичній школі – навколо журналу «Studia Mathematica», перший том якого з’явився у 1929 році під редакцією Стефана Банаха та Гуґо Штайнгауза.
1918 року запрошений до Варшавського університету, де викладав аналітичну геометрію, алгебру, топологію.
У квітні 1919 року Янішевський захворів на грип (іспанку), оздоровлювався в Італії. На різдвяні канікули поїхав до Львова – до маминої родини та нареченої Яніни Келлес-Крауз. Проте в дорозі він знову застудився й після дев'яти днів повторної іспанки та запалення легень помер у Львові 3 січня 1920 року. Похований на Личаківському цвинтарі, могилу досі вважають втраченою.
Увесь свій маєток заповів на освіту обдарованих дітей.
P.S. Z звертається до читачів із проханням допомогти відновити історію. Давні світлини з цього місця на Личаківському цвинтарі (поле №58) можуть допомогти з'ясувати точне місце поховання Янішевського. Інформацію можна також надсилати на е-мейл szkocka.book@gmail.com.