З Риму доносять:
Папа видав недавно кілька розпоряджень, котрі суть великої ваги для справи, що стоїть від торічної зими на порядку деннім, — именно для справи сполученя всхідних церквей з римо-католицкою церквою. В тім взглядї годить ся найперше зазначити, що круг дїланя і власть комісії кардинальскої для орієнтальних церквей вже остаточно установлені. Именно предложив папа на засїданю сеї комісії 15 с. м. власноручно виготовлений проєкт, після котрого згадана комісія має одержати автономний і постійний характер та уповажненє самостійно розсуджати і рішати всї квестії, що відносять ся до справи сполученя всхідних церквей з римо-католицкою церквою. Рівночасно установлено, що комісія буде відбувати свої засїданя, так як доси, завсїгди в присутности папи. Комісія складає ся тепер з шістьох князїв церкви, именно з секретаря державного кардинала Рамполлї та кардиналів: Лєдоховского, Вінк. Ванутеллього, Ґалімбертіого, Ґравієлля і Мацеллї. Секретарем комісії именований монср. Вечія, секретар спеціяльного віддїлу пропаґанди для справ всхідного обряду. Крім того додана комісії ще підкомісія, зложена з пралатів, з дорадчим голосом.
На згаданім засїданю комісії кардинальскої повідомив дальше папа, як порішив в справі семинарій, котрі мають бути засновані в Царгородї в цїли піддержуваня справи сполученя церквей, і кого призначив на yчитeлїв до тих семинарій. В тій справі комісія кардиналів предложила була свої пропозиції, а папа порішив, що управа двох приходів грецкого обряду в Стамбулї і Кадікеї та шкіл приналежних до тих приходів — буде віддана чинови француских ассумпціоністів, котрі вже многократно трудили ся на Всходї в такім самім напрямі з повним успіхом. В згаданих школах буде удїляти ся наука предметів ґімназіяльних в грецкій мові. Рішенє папи, що сей важний уряд має бути поручений француским міссіонерам, уважають загально концеciєю для Франції, котра застерегла собі у римского престола свої права протекторату над католицкою церквою в Орієнтї, побоюючись, щоби ті права не потерпіли при акції сполученя церквей і при втягненю до справи орієнтальних патріярхів, н. пр. мельхітского патріярха Юссефа. Щоби віддячитись, дозволило француске правительство, щоби "ліоньске стоваришенє для ширеня віри" причинило ся значнїйшим датком до наміреного основаня богословскої школи висшої в Царгородї. Сей институт, котрого цїлею має бути висше образованє духовеньства грецкого обряду буде приміщений в величезнім будинку, приналежнім давнїйше до єзуїтів і звістнім під именем "св. Пульхерії". До сего будинку приналежить також гарна церков, в котрій служба Божа править ся виключно після грецкого обряду. Найвисша управа сеї висшої школи буде поручена чинови Василіян (приналежних до грецкого обряду) з монастиря Grottaferrata коло Риму а до помочи будуть додані им найлїпші питомцї з грецкої семинарії в Римі.
До сих вістей з Риму уважаємо потрібним додати ще кілька инших, котрі стоять в звязи з акцією, яку розпочав Ватикан на Всходї.
І так, як ми вже доносили, архіепископ сараєвскій Штадлєр именований папским "комісарем" для справи полученя католицкої і всхідно-православних церквей в обсягу австро-угорскої монархії враз з окупованими краями. Архіепископ Штадлєр мав удати ся вже до всїx славяньских епископів з просьбою о ради і проєкти, — а від нового року має виходити в Сараєві журнал в сербо-хорватскій мові, печатаний латиньскими черенками і кирилицею, для пропаґованя идеї сполученя церквей. — Півурядова праса віденьска приняла сю вість дуже нерадо. Presse робить таку замітку: "Уважаємо сю идею анї не на часї анї не задаючу ся перевести, тим більше, що архіепископ Штадлєр мусить бути уважаний за найменше до сего надаючу ся особу. Сей академічний експерімент викличе лиш цїлком злишні заворушеня і конфлікти."
Француске правительство заняло ся тепер справою своїх прав протекторату реліґійного над католицкими церквами на Всходї. Франції удало ся запоручити свої права не лиш у римского престола, як се видно з повисшої дописи, але она порушила тепер в своїй прасї квестію, чи протекторат реліґійний на Всходї прислугує австро-угорскій монархії. Парискій Temps зазначив, що лиш Франції прислугує право протекторату, а иншим державам припадає подібна роля лиш в поодиноких случаях і за дозволом Франції. Кожде від Австро-Угорщини не виконане право протекційне переходить впрост на Францію, котра має рівнож право розслїджувати протекцію, виконувану Австро-Угорщиною. — Сі твердженя францускої праси були заперечені в півурядових ґазетах віденьских, але заразом була піднесена гадка, що рішуче слово в таких квестіях не прислугує нї Франції, нї иншій державі, ино конґреґації de propaganda fide.
Вкінци годить ся зазначити, що майже рівночасно з засїданєм комісії кардинальскої гостило в Петербурзї посольство абесиньске. Россійскі круги правительственні з притиском зазначили вагу того посольства під взглядом реліґійним, а тепер мабуть не залишить Россія противдїлати заходам Ватикану в акції сполученя всхідних церквей з західною церквою. Ватикан стремить до своєї цїли наукою, а Россія може підперти свої заходи в дорозї акції політичної.
Дѣло