5 обласних центрів, серед яких і Львів, 2020 року отримають значно менше коштів від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) на фінансування вторинної ланки надання медичних послуг, ніж це було у 2019 році, коли гроші спрямовували як субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць у лікарнях міста. Також серед тих, хто отримає менше коштів, аніж торік, – Рівне, Вінниця, Миколаїв і Суми. Такі дані опубліковано в дослідженні Центру спільних дій, проведеному на основі Шостого всеукраїнського муніципального опитування.
Фото: petropavlivka.city
Цього року на фінансування лікарень вторинного рівня менше коштів отримають ті міста, які не змогли належно підготуватися до другого етапу медреформи. Підготовку медичних закладів до другого етапу медичної реформи здійснює саме місцева влада. Для того, щоб лікарня могла підписати договори з НСЗУ, міськради мали забезпечити в закладах відповідне обладнання та зробити ремонти.
Відповідно до плану реформи, протягом квітня – грудня 2020 року НСЗУ збільшить фінансування медичних закладів у 19 обласних центрах порівняно з аналогічним періодом 2020 року та зменшить фінансування у п’яти.
Джерело: iri.org.ua
Найвагоміше збільшення фінансування «вторинки» – в Ужгороді (+ 127%), Херсоні (+ 94%), Житомирі (+93), Черкасах (+59%) і Луцьку (+51%). Водночас п'ять міст "пішли в мінус". Окрім Львова (-6%), це Рівне (-10%), Вінниця (-4), Миколаїв (-3%), Суми (-3%). Таким чином, медичні заклади Львова у квітні-грудні цього року отримають на 6% менше ніж попереднього.
За словами аналітикині Центру спільних дій Марії Квіцінської, немає прямого зв’язку між тим, скільки коштів міськради обласних центрів витрачали в минулі роки на утримання медзакладів, і рівнем підготовки медичних закладів цих міст до другого етапу медреформи.
«Більше грошей — це не чарівна паличка, яка в одну мить перетворює стару радянську спадщину на сучасні медзаклади. Для цього потрібна ефективна робота місцевої влади. Лише за ефективної місцевої політики у сфері охорони здоров'я НСЗУ платитиме лікарням більше коштів, а пацієнти зможуть отримувати там якісні медичні послуги», – зазначила вона.
Джерело: iri.org.ua
Варто також зазначити, що і показник фінансової успішності медичних закладів вторинної ланки, і показник фінансування охорони здоров'я значно відрізняються від оцінки якості роботи медичних закладів, яку дали самі мешканці українських міст. Так, найкраще роботу медичних закладів оцінили мешканці Вінниці, Івано-Франківська, Луцька, Хмельницького та Львова, найгірше — Миколаєва, Сум, Запоріжжя, Сєверодонецька та Полтави. П'ять міст-лідерів, у яких громадяни високо оцінюють рівень та якість надання медичних послуг, не входять навіть до десятки тих, хто витрачав значну частку з бюджету на охорону здоров'я протягом трьох останніх років. Тож це доводить, що гроші без належного управління не приводять до підвищення якості послуг.
27.07.2020Для довідки:
Шосте поглиблене дослідження у сфері місцевого самоврядування в Україні – щорічне опитування, яке дає всебічний аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг, – проводили у 24 обласних центрах України, що не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь і Сєверодонецьк на Донбасі.
Опитування на основі вибірки, яка охопила 19 200 респондентів, проводила Соціологічна група «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту з 25 січня по 17 лютого 2020 року за допомогою face-to-face інтерв'ю.
Опитування профінансоване Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Попередні дослідження були проведені за підтримки уряду Канади та Національного фонду на підтримку демократії.