Український стан посідання у Львові. Після статистичних обчислень, в день 1. січня 1920. р. було в посіданню Українців: 23 реальности в середмістю, 134 реальности в І. дільниці, 71 в II., 23 в III. і 71 в IV; разом 322 реальности то є 5 і пів процент загального числа реальностий. Підчас війни оборот недвижимостями у Львові виказує приріст українських власностей. Від 1914. р. до 1. січ ня 1920. перейшло з польських рук в українські 15 реальностей, з українських в польські 10, з жидівських в українські 17, з українських в жидівські 7. Таким чином загальний білянс виказує, що коли Українці втратили 22 позискали 32 це є, стан українського посідання у Львові зріс о 10 реальностий; число доволі поважне коли зважимо, що без порівннаня краще від нас ситуовані Поляки, зискали в тім часі ледви пять реальностей більше від нас, а загально відомі багатші Жиди втратили 30 реальностей.
Нові арештовання. Дня 4. ц. м. арештовано і вивезено до Львова о. Михайла Сивенького пароха Дернова біля Камінки Струмилової.
Америка для України. Як доносить українське пресове бюро з Вашінґтону, в Нюйорку завязався ратунковий комітет для України (American Comittee for Reliefs in Ukraina"), до якого приступили Герберт Гувер, шеф американської рятункової акції для Европи і Роберт Кальдуель, президент американо-середноевропейського товариства. Комітет складається з 8 Американців і 7 Українців. Ухвалено, як най блищу мету, призбирати для цеї акції міліон долярів; гроші складається в банку Морґана. Одночасно американський Червоний Хрест одержав від української федерації в Америці 20.000 долярів на перші видатки для закуплення середників поживи і одягу. Перші транспорти до східної Галичини вже відійшли.
Ще про віче Черкавського. В наш звіт зі славних зборів скликаних Черкавським для покладення угольного каменя під польсько-українську згоду закралися деякі неточности, які отсе справляємо. І так: д-р Іван Дрогомирецький, якого підписано під відозвою скликуючою віче, заперечив у свій час публично, що зі згаданим підприємством не має нічого спільного і на зборах не явився. Внесок на вибір президії поставив о. Юліян Гумецький з Вербіжа. Так само треба доповнити, що старші визначні члени староруської партії, яких імена подано у нашім звіті, як о. Костецький, рад. Лісковацький і инші явилися на зборах лиш в тій ціли, щоби своєю присутністю скріпити кадру тих людей, які постановили здерти маску з добре маскованого "апостола" згоди п. Черкавського, що й їм цілковито повелося.
Відбиття українських полонених в Ґданську. П.А.Т. доносить з Ґданська: 6. червня: "Вчора прибув на головний дворець в Ґданську транспорт українських полонених, ескортований шістьома польськими жовнярами. Біля транспорту зібралася товпа німецьких залізничих робітників, хотячи відбити полонених. Коли ескортуючі старалися відперти напираючу товпу, кількох напастників кинулося на жовнярів і покололо ножами секційного, що вів ескорту, намагаючися видерти жовнярам кріси. Жовнярі до цего не допустили, одначе підчас шамотання полонені втекли. Тільки завдяки інтервенції польських жовнярів команди двірця не прийшло до проливу крови. Цей напад є доказом що раз те численнійщих проявів комуністичної акції в Ґданську".
Чергова заборона. З черги заборонено поширювати в Галичині відомий віденський денник "Neue Freie Presse" в наслідок статей з ворожою для польської держави тенденцією.
Смерть Макса Клінґера. Славний німецький офортист, різьбар і маляр, якого творчість опромінена сяєвом універзального ґенія, помер отсе в Наусh на удар серця в 60. році життя.
В пятницю, 9. с. м. виголосить Вп. Д-р Володимир Охримович, директор "Дністра", в салі Ставропіґії (вул. Бляхарська 11.), для інтеліґентних кругів відчит на тему: "Чому я навернувся", або "Як я віднайшов Бога і душу". Початок о год. 5. попол. — Вступ вільний. Добровільні жертви на сироти прийме з подякою і запрошує до ласкавої участи. — Заряд Захисту для сиріт у Львові.
Громадська думка