В душній атмосфері Камянця.

"Ржечпосполіта" з дня 7. ц. м. доносить, що в Камянці викрито большевицьку орґанізацію, до якої належали московські, жидівські і українські комуністи. Ця орґанізація приготовлювала переворот на 26. червня. Одначе власти викрили орґанізацію перед тим і в ночи з 24. на 25. червня переведено в Камянці і околиці масові арештування. Арештовано звиш 100 осіб, в тому кілька жінок. В часі ревізії мало знайтися склади вибухових матеріялів, муніції, оружя, бомб, важні документи і большевицьку літературу. "Ржечпосполіта" говорить про арештування большевицького штабу.

 

Польща вже визнає Литву.

ПАТ. доносить, що наслідком ухвали ради міністрів, міністер для закордонних справ кн. Сапєга вислав дня 4. ц. м. телєґраму до литовського міністра для закордонних справ, в якій подає йому до відома рішення польського уряду про визнання незалежности литовської республики de facto. В цій телєґрамі кн. Сапєга висказує надію, що примінення засад справедливости супроти національних меншостей з боку обох урядів причиниться до закріплення приязни між Польщею і Литвою.

 

Плєбісцит на Тешинськім Шлеську.

Авас доносить з Парижа: Конференція амбасадорів вислала лист до предсідателів польської і чехословацької делєґацій з повідомленням, що супроти опору одної з інтересованих сторін проте полюбовного суду, тешинська справа мусітиме бути полагоджена при помочи плєбісциту.

 

Німці взивають до спокою.

Радіо з Науен доносить, що німецький комісар для Східної Прусії оголосив відозву до Німців, що мешкають у Вармії і на Мазурах зі закликом, аби вони заховали спокій і лад та обминали усіх сутичок з Поляками підчас плєбісциту.

 

Похід Італійців на Дураццо.

З Риму доносять, що італійський повновласник в Альбанії сидав військам наказ розпочати похід на Дураццо.

 

Чехи — большевизм і Польща.

Віденські часописі доносять, що запрошення чеських делегатів до Cпa стоїть в звязи з замірами Мільрана утворення Наддунайського Союза. Тимчасом під впливом останніх воєнних подій проявляється в Чехах рішучий зворот до большевизму так, що Прага сходить на шляхи зривання решти взаємин з державами, що повстали на румовищах Австрії а також відвертається від коаліції. Чеські часописи впевняють, що Чехи не можуть ждати, аж коаліція позволить їм ласкаво заключити мир з Росією і мусять самі повернутися до Сходу.

З Моравської Острави доносять, що з причини переладовання стації в Богуминї, спинено перевізний рух до Польщі. Поляки припускають, що Чехи хочуть відтяти Польщу від Заходу.

 

Японці на Сибіри.

З Омська доносять, що японський уряд видав офіціяльне повідомлення, що відкличе свої війська зі Сибіри щойно тоді, коли там настане лад і коли буде заґарантоване життя і права японcьких підданих, що живуть на Сибіри.

 

Альбайці таки здобули Вальону.

"Temps" доносить з Льондону, що здобуття Вальони Альбанцями мимо заперечення є доконаним фактом. Переважну часть італійської залоги вивезено на воєнних кораблях.

 

Повстання в Марокко.

Радіо з Ліону доносить, що в деяких місцевостях в Марокко вибухло повстання проти Французів. Летуча ґрупа француських військ заняла Соук ель Теніне. Повстанці втекли в переполосі.

 

Румунські апетити.

Румунія, що заєдно жирує на побоєвищах, домагається за евентуальну протибольшевицьку акцію прилучення Бесарабії, мандату на Україні і сотворення вільної пристані в Одесі.

 

Відповідь Туреччини.

Париж. Найвища Рада на нинішньому засіданню розглядала турецьку відповідь. Сконстатувавши неможливість зміни мирового договору на основах поданих турецьким правительством, ухвалила Найвища Рада сотворити підкомісію експертів, по котрої заяві спрецизує оконечну відповідь на турецькі домагання.

 

Конференція в Cпa.

Париж. Авас. Експозе німецького міністра краєвої оборони Ґеслєра було незручне. Мало воно на ціли позискання згоди союзників на удержування армії понад 100.000, а було мотивоване тем, що одинокою небезпекою для Німеччини є комуністи. Льойд Джордж кілька разів накликував придержуватися теми і висловив бажання союзників дізнатися нарешті, які є дійсні наміри Німеччини.

Міністер заграничних справ підняв наново тезу Ґеслєра, способом що правда зручнійшим, і запевнював, що Німеччина не могти ме заплатити воєнного відшкодовання, коли не мати ме спромоги вдержати у себе лад, до чого потрібна є сильна армія.

Льойд Джордж рішучо повторив зазив дати оконечну відповідь, зазначуючи, що справжня небезпека для Німеччини містйїься в тім, що вона укриває воєнний матеріял, котрим можуть оволодіти комуністи, а спасеннє Німеччини зависиме від виконання мирового договору.

Канцлєр Ференбах повторив усі арґументи своїх товаришів, тому Льойд Джордж спрецизував ультімат, заявляючи, що було би злишне оставати дальше в Спа, коли Німеччина не думає дати ясну і рішучу відповідь.

 

Бойкот Угорщини.

Відень. КБ. Міжнародне бюро професіональних союзів приняло до відома реферат секретаря союза про переговори ведені у Відни в справі понехання бойкоту Угорщини. Бюро постановило продовжати бойкот і в справі його заострення війти в контакт з відповідними орґанами.

 

Справа Гор. Шлеська на конференції в Спа.

Битом. "Обершл. Пост" доносить, що Лє Ронд реферувати ме в Спа перебіг правління окупаційних властей коаліції і приготовання до плєбісциту на Горішнім Шлеську. Німецькі часописи доносять з Берліна, що справа Горішнього Шлеська буде обговорювана на конференції з кінцем ц. м.

 

Громадська думка

10.07.1920