Засїданє историчної секції Наукового товариства им. Шевченка відбуде ся ві второк 9 н. ст. липня о годинї 7-ій вечером. На порядку дневнім: реферат проф. Мих. Грушівского "Опись замків подільских з року 1494" і реферат проф. Ив. Матїєва про "Кіївску Старину" за першій піврік 1895.

 

Посол Ол. Барвіньскій занедужавши на ковтачку, перебував минувшого тиждня у Львові а в пятницю виїхав до лїчничого заведеня Weisser Hirsch коло Дрезна.

 

З Коломиї пишуть нам: В интересї правди — прошу Хв. Редакцію яко обізнаний зі справою недавно тут переведеної розправи карної против ворожки Юлії Глушкової і товаришів о обманьство "закопаними скарбами" помістити отсе моє письмо: Звістка о тім процесі появила ся в Kurjer-i Lwowsk-ім [н-р 181 з 2-ого липня с. р.] а за ним повторили єї инші часописи. Отже в Kurjer-i представлено справу так, мов би цїла та исторія відограла ся в селї Трійци — то до Трійцї міг би читатель відносити і кінцевий виклик Kurjer-ової статейки: "A jednak mаmу tam szkoły i cerkwie!" Тимчасом оно так не єсть. Карна розправа перед трибуналом присяжних в Коломиї [дня 26 н. ст. червня] виказала, що засуджена на пять лїт вязницї ворожка Юлія Глушкова від сїмох літ мешкала постійно в Рожнові і при помочи Тарабаса з Рожнова обманювала насамперед рожнівских людей, з котрих три тяжко пошкодовані ставали яко свідки на розправі. Винявши одного — всї прочі пошкодовані суть латиньского обряду, так само латиньского обряду єсть і засуджений на чотири роки вязницї спільник Глушкової Иван [Ян] Сулятицкій — всї они приналежні до латиньскої парохії в Заболотові. Отже виходить ясно що церков в Трійци не могла мати впливу на чужих парохіян, а своїх [з виїмком одного упертого, пошкодованого на 200 зр.] она щасливо ухоронила від матеріяльної руїни. Отже Kurjer-oвe примішанє церкви до тої справи не може відноситись до Трійцї. О школї не говоримо, бо одень учитель — мимоходом сказавши: політичний сторонник пана Мойси — вложив звиж тисяч зр. "в интерес" і на дарунки для дїдька...

 

Огнї. В Скваряві повіта золочівского згоріли чотири господарства; шкода 1500 зр. в третинї обезпечена. — В Кернаци повіта городецкого згоріли три господарства; шкода 650 убезпечена; огонь був здаєсь підложений. — В Бабинцях повіта борщівского згоріло 35 господарств; шкода кільканацять тисяч.

 

Дня 30 червня с. р. відбули ся в Коломиї в павільонї міского парку перші загальні збори ново-основаного товариства міщаньско-ремісничої каси позичкової "Власна поміч". В присутности правительственного комісаря відкрив збори п. Вол. Стадниченко. Він представив, що до завязаня каси взяли ся самі міщане, господарі і ремісники, а цїлію товариства має бути поміч для членів в потребі або нещастю. Касу заснувало 35 міщан і ремісників і на першій початок зложили добровільними датками 67 зр. До видїлу вибрані міщане: Вол. Стадниченко гончар головою, Гр. Базяк мельник заступником голови, Іос. Білоскурскій господар секретарем, Мар. Кобилецкій різник першим скарбником, а яко заступники: Теодор Орищук коваль і Іосиф Туряньскій столяр. Контрольорами вибрані: Ст. Иванкевич швець, Мат. Кобилецкій каменяр і Ант. Жупаньскій кравець. До заведеня товариства причинили ся пп.: Мар. Кобилецкій, Іос. Білоскурскій, Ст. Иванкевич, Гр. Базяк, І. Туряньскій, Гавр. Винтоняк, Вол. Стадниченко, Теод. Орищук, Вол. Дрогомирецкій і Ант. Жупаньскій.

 

Дня 6 с. м. відбуло ся в Перемишли селяньске віче скликане кількома радикалами з повіту. На віче — як пише Kurjer Lwowski — зібрало ся до 1500 людей, з того 1000 селян. Головою віча був п. В. Будзиновскій а заступником господар Новаковскій. Многі селяне промовляли о потребі реформи виборчої, жадали сполученя обшарів двірских з громадами а протестували против проєктів Рутовского і Пілята; домагали ся свободи ловів, заведеня податку особово-доходового, відданя громадам права презентованя священиків, приверненя три-річного періоду урядованя зверхности громадскої і наданя права усувати війта; жадано також, щоби селяньству звернено 10 міліонів зр., що селяне заплатили за обшари двірскі через хибне поклясованє грунтів.

 

Нещасні пригоди. Володимир Банах, 12-лїтний син селянина з Завалова, повіта підгаєцкого, купаючи ся під шлюзою млина утопив ся. — В Заборю, повіта равского вихор 28-го червня завалив крокву в стодолї двірскій а тая падаючи потовкла робітника Тимка Сенька так сильно що до двох днїв закінчив житє. — В Клювиньцях повіта гусятиньского, повісила ся на подї своєї хати Анастасія Королевичева з жалю по стратї мужа, що помер перед двома тижднями. — В Лелехівцї, повіта городецкого захорувало 29-ого червня пятеро людей серед обявів сильного затроєня грибами; мимо удїленої помочи 50-лїтна Марія Гамулякова і 12-лїтний Михайло Гамуляк померли зараз найблизшої ночи, з прочими доси не знати що стало ся.

 

Ординат Чарковскій-Голїєвскій закупив у Львові на Городецкім велику реальність т. зв. "Касарня Ґаля", на котрій має стати заведенє сиріт фундації бл. п. Чарковскої. Кавалок з тої реальности обіцяв він відступити на будову власного дому товариства взаїмної помочи ремісників і промисловцїв "Rodzina", котрого він єсть головою.

 

Коноводи украли сими днями в Сїмянівцї, повіта львівского, зі стайнї посла Давида Абрагамовича пару коней вартости 300 зр.

 

Дрібні вісти. П. Юліян Ружицкій родом з Лїська осягнув на університетї в Кракові степень доктора прав. — Поїзд мішаний переїхав 28-ого червня на лінії Стрий-Бескид 70-лїтного глухого і недовиджуючого зарібника Василя Мошаника. Нещастного відвезено тим самим поїздом до шпиталю в Мункачи і там він другого дня помер. — В околици Заставної на Буковинї появились вовки і пожерли 4 вівцї і 2 кози властителя Каєтана Пасакаса. — Головна виграна льосів кредитових земских 50.000 зр. припала на серію 1942 ч. 24, а друга 2.000 зр. на серію 2602 ч. 14. — Ґр. Кароля Потоцкого, арештованого недавно у Відни, випущено з вязницї слїдчої, коли родина заручила за покритє всїх єго довгів. — Нинї увійшло в житє відреставроване заведенє гідропатичне "Кисельки" у Львові.

 

Дѣло

08.07.1895