вдячний за вольфрамову дужку

золотого колінця джмеля

за запахи сливи й грушки

і за окраєць стола

за те що в городі киринить

куниця та білчин слід

за те що я можу з кирилиць

зліпити грудочку слів

за те що Нью-Йорк з Парижем

за те що Чортків з Базаром

від чого не відчикрижать

що є і було письмом

за те що стоїть будинок

що бачу Сі Ґейт й маяк

що кожного ранку будильник –

усмішка сонна твоя

за те що новий  рукопис

скроплено синім дощем

за те що звучать синкопи

й дерев’яніє плече

за те що можна чекати

на переправу й пором

і вдячно перечитати

сьомий Давидів псалом

за те що така дрібничка

потрібна навіть джмелю

–вольфрамова перемичка–

колінові та крилу

за те що бував щасливий

і часто бував бухий

– що навіть пси шолудиві

добріші за ворогів

Знимка вгорі - Івана Поливоди