З 25 по 30 червня в Росії тривало голосування щодо поправок у 22 статті конституції країни. Фактично, це голосування зводилось до того, щоб Путін міг залишатися президентом до 2036 року – бо ж за теперішньою ще чинною конституцією президент Росії не може залишатися на найвищій державній посаді більше як два терміни поспіль. А поправки, винесені на всенародне голосування, обнулюють президентські терміни 67-річного Путіна, це дозволить йому знову балотуватися на виборах у 2024 і 2030 роках.
В Україні для замешкалих тут громадян Росії було організовано при генеральних консульствах РФ чотири виборчі дільниці: в Києві, у Львові, Одесі та Харкові. Крім того, виборчий процес запущено і в окупованих Криму та Севастополі.
Отож, у Києві поправки підтримали 67,02% тих, хто голосував. У Львові за поправки віддали голоси 77,42%, Одесі – 80,99%, Харкові – 76,19%.
Окупований Крим же навіть увійшов в трійку найлояльніших до Путіна реґіонів – тут його практично довічне правління підтримало 90%, більший результат показали тільки Чечня (98%) та Тува (97%). Єдиний суб'єкт Російської федерації, що, за офіційними підсумками, не підтримав путінські пропозиції, – це Ненецький автономний округ, який акурат перед голосуванням хотіли ліквідувати, вливши його до Архангельської області.
Зрештою, дані екзитполів в Москві та Петербурзі теж свідчили про більшість голосів проти поправок (відповідно, 55% і 63%), але офіційні дані засвідчили цілком протилежні результати: відповідно, 65% і 77% за поправки.
Курйозно, що у Петербурзі виявилось кілька дільниць з 80% голосів проти поправок: припускають, що комісії, коли малювали результат, переплутали графи. Інший курйоз: п'ять журналістів російської служби BBC винесли бюлетені з виборчих дільниць – в трьох випадках це не позначилося у підсумкових протоколах.
Загалом, розтягнене на тиждень голосування відзначилось масовими фальсифікаціями. Науковці, які вивчають статистику російських виборів, вважають, що голосування стосовно поправок до Конституції було найнечеснішим з 2000 року. Це підтверджують відразу кілька статистичних "тестів".
В цілому, згідно з офіційними даними ЦВК, поправки до Конституції були схвалені трохи більше ніж половиною громадян, які мають право голосу. Але якщо виключити всі «зайві» голоси на дільницях, які не проходять статистичних «тестів», вийде, що за поправки проголосувало менше як третина всіх виборців, тобто cфальсифікували 45% голосів за поправки.
Ідея таких статистичних досліджень офіційних підсумків виборів полягає в тому, що результати чесного голосування, засновані на підрахунку реально поданих голосів, і ті, які підбирали «вручну» (тобто фальсифіковані), виглядають по-різному. З кінця 2000-х найвідомішим дослідником статистики російських виборів став фізик Серґєй Шпількін.
Відповідно до теорії Шпількіна, є кілька "тестів", що дозволяють виявити можливі фальсифікації:
– Зростання частки голосів, поданих за лідера голосування при високій фреквенції на дільниці (порівняно частки, що спостерігається на дільницях з нижчою фреквенцією): це може свідчити про вкидання невикористаних бюлетенів на користь лідера; при чесному підрахунку відсотки голосів за лідера та інших мають бути пропорційні при будь-якій фреквенції.
— Розподіл виборчих дільниць за голосами і фреквенцією таким чином, що видно два "кластери" – з відносно низькою фреквенцією та відносно низькою часткою голосів за лідера і дуже високою фреквенцією та високим результатом лідера; у цьому випадку середній результат реґіону і всієї країни може лежати в "розрідженій" середині між цими кластерами: це може вказувати на те, що результати на дільницях з кластера з високою фреквенцією вручну підбиралися так, щоб підвищити середнє значення в реґіоні.
— На дільницях (зазвичай — з високою фреквенцією) особливо часто трапляються результати голосування і фреквенції, кратні 5%, або повторюються: це може означати, що виборчі комісії підганяли результат до заданого їм числа.
(Клікнути для збільшення)
Зрештою, в окупованому Криму навіть очищення від фальсифікацій результатів голосування не міняє його підсумків.
(Клікнути для збільшення)