Декрети синоду львівского, потверджені папою і надруковані в Римі наспіли вже до Львова. Папа надіслав з тої нагоди відручне письмо, удїляючи благословеня епископатови і цїлому народови рускому. Декрети вже тут печатають ся.
В справі колпаків для духовеньства руского доносить "Душпастирь": "Як ми вже згадували, мали видати всї три наші архієреї спільне посланіє, в котрім мало ся повідомити духовеньство о уживаню колпаків при богослуженю. Є. Е. митрополит і Преосв. епископ перемискій згодили ся вже на таке посланіє і на спосіб уживаня колпаків, — однак станиславівскій Преосв. епископ не згодив ся. Длятого видадуть всї три Ординаріяти окремі посланія, кождий для своєї дієцезії. В львівскій епархії колпаки вже в уживаню на підставі устного позволеня Є. Е. митрополита.
О депутації Русинів у цїсаря, про котру ми донесли вчера в телєґрамах, читаємо під днем 27 червня в Presse: "Як доносять нам з клюбу руских послів ради державної — явила ся нинї депутація послів руского клюбу під проводом предсїдателя Барвіньского на авдієнції у Є. Beл. цїсаря, щоби заявити монархови приданну і найгорячійшу подяку в имени руского народу за се, що найвисшим рескриптом перемінено рускі кляси паралєльні при польскій ґімназії в Перемишли на самостійну ґімназію з самостійною управою. Є. Величество зволив приняти ласкаво подяку і висказав ся при тім, що єму добро і культурний розвиток руского народу лежить на серци та що незабавом також рускі кляси паралєльні в Коломиї будуть перемінені на самостійну ґімназію. Є. Величество випитував депутацію що до фреквенції учеників в обох заведенях шкільних та почтив рівнож послів Вахнянина і Підляшецкого розмовою, котра відносилась до скорого полагодженя справ державних в палатї послів".
О испитї зрілости в нїмецкій ґімназії у Львові подали ми вже вчера коротку звістку а нинї доповнимо єї. Межи 16 aбітурієнтами признаних зрілими було 4 христіяна 12 жидів. Христіяне — Русини Mapiян Константин Глушкевич і Алексїй Сивуляк а Поляки Володимир Юлій Кравс [здав з відзн.] і Станислав Рудзиньскій. З 12 жидів пятьох уважає себе національности нїмецкої а сїмох — польскої. Яко Нїмцї здали испит жиди Мехель Бардах, Єлєазар Бік, Єніс Еллє, Пінкас Пордес і Мойсей Зельцер, а яко Поляки жиди Соломон Бер Бухштаб, Авраам Илія Габер, Нахем Гермелін [з відзн.], Яков Лявфер, Іосиф Людвик Раабе [з відзн.], Исаак Райс і Израїль Шренцель. Здаєть ся, що ті жиди котрі подали себе за Нїмцїв, не рефлєктують на галицкі університети, а удадуть ся до Відня або до Черновець; тамті-ж певно гадають вписати ся на університет львівскій то записали ся Поляками. — Цїкaвим явищем при сегорічнім испитї зрілости в нїмецкій ґімназії була екстерністка панна Фльоpa Оґурек, Полька, дочка професора фільольоґії в тій-же ґімназії. Панна Оґурек здавала за кождий курс вісьмох кляс ґімназії приватний испит. Испити курсів низших кляс ґімназії здавала в Рудольфоверт [по словіньски Нoвoмєcтo] в Країнї, рік була в институтї на Шлеску [там училась язиків француского і анґлійского] а испити з висших кляс ґімназії робила у Львові. [Дївчата, щоби могли здавати приватні испити з курсів кляс ґімназіяльних, мусять мати спеціяльний дозвіл від краєвої ради шкільної.] Фльора Оґурек при испитї зрілости, відповіла дуже добре вимогам, які ставлять ся при тім испитї молодежи мужескій — коли-б не була дївчиною, але хлопцем, була би дістала звичайне свідоцтво зрілости з відзначенєм. Але що она дївчина, а закони австрійскі не позваляють женщинам записуватись на університет анї яко звичайним анї навіть яко надзвичайним слухателькам, дістала, небога, свідоцтво инакше нїж абітурієнти — бо без зазначеня, що має право вписатись на університет, а хоч испити зложила з відзначенєм, то й того їй на свідоцтві не можна було зазначати. [Комісія лиш тілько могла зробити, що замість сухого "bat.. genugt" написала їй в свідоцтві "bat... vollkommen genugt".] З своїм свідоцтвом панна Оґурек в Австрії на університет не дістанесь, отже мусїла би на студії університетскі їхати хиба за границю, як свого часу виїхала була до Швайцарії панна Окуневска [нинї замужна] по испитї зрілости в львівскій рускій ґімназії. Але розказують один випадок, що женщина була слухателькою університету. Се мало бути якось під конець років 1870-их. Панна Вельт в Чернівцях здала испит зрілости в ґімназії і дістала свідоцтво зрілости по всякій формі. На тій основі принято єї на університет черновецкій на видїлї фільософічньій яко надзвичайну слухательку і — як розказують — ходила спокійно на виклади, аж в півтора року, як сенат надїлив єї якоюсь стіпендією і міністерство тою дорогою дізналось о истнованю женщини слухательки університетскої, она від нового року шкільного мусїла вже виїхати за границю.
Віче селяньске відбуде ся в Перемишли дня 6 н. ст. липня. Скликують єго Стефан Новаковскій, Тимофтей Микита, Василь Бавлуцкій і товариші.
В другім дни перегонів у Львові взяли нагороди: в першім бігу кінь "Пухпер" п. Скацеґіни, в другім Stop-Steepleсhase кінь "Blinkhoolie" ґр. Ельца; в третім, мисливскім 21-ої бриґади кавалєрії, кінь "Perle" поручника Штадлєра; в четвертім, також мисливскім веденім ґр. Іосифом Баворовским кінь "Stróż" п. Міхльштетера.
Дрібні вісти. В Долинї помер вчера Илярій Яворовскій, директор тамошної повітової каси щадничої, бувшій сотрудник польских дневників. — Деканом видїлу правничого в університетї львівскім на рік 1895/96 вибраний проф. д-р Стан. Старжиньскій. — У Львові помер Иван Келєр, бувшій співак [бас] польскої опери і учитель співу, проживши близько 80 лїт. — В Москві помер в 71-ім роцї житя Дмитро Александрович Ровинскій перворядний знаток исторії штуки в Россії і взагалї в Европі. — На Буковинї в Васлівцях знайдено нa поли минувшого тиждня тїло убитого стражника скарбового Кароля Марґанца.
Дѣло