Віденьска урядова часопись вже оголосила під датою дня 22 червня с. р. найвисшу постанову в справі рускої ґімназії в Перемишли такого змісту: "Єго ц. і к. Апостольске Величество Найвисшим рішенєм з дня 12 мая с. р. вселаскаво призволив, щоби в Перемишли зі шкільним роком 1895/96-им основано самостійну ґімназію державну з руским язиком викладовим через відлученє истнуючих при тамошній ґімназії державній кляс паралєльних з руским язиком викладовим". Як звістно — від нового року шкільного входить уже в житє послїдна, найвисша кляса дотеперішних паралєльок руских ґімназії перемискої, отже після наведеної найвисшої постанови з 12-ого мая руска ґімназія в Перемишли буде другою самостійною осьми-клясовою ґімназією рускою в Галичинї.
Перенесенє мощей бл. п. Омеляна Огоновского до власного гробівця і посвяченє памятника на кладовищи Личаківскім у Львові відбуде ся ві второк 2-ого н. ст. липня с. р. о годинї 7-ій рано, а о годинї 8½ рано відбуде ся заупокійне богослуженє в церкві Успенія [Волоскій]. На сумний той обхід запрошує родина покійного.
Відчит проф. Мих. Грушевского для Клюбу Русинок на тему послїдної повісти Генрика Сїнкевича відбуде ся в середу 26. с. м. о годинї 6-ій вечером в сали Рускої Бесїди. Члени можуть впровадити своїх знакомих. Вступ безплатний. — За видїл Шухевичева.
Буковиньска Кpaєвa рада шкільна порішила установленє комісії зложеної з инспектора краєвого і з трех фахових педаґоґів для виготовленя пляну науки язиків руского і румуньского в школах середних.
Архієрейске посвяченє нової мурованої дочерної церкви в Стрілисках старих, бобрецкого деканата, відбуло ся минувшої недїлї, 23 н. ст. червня, з великим торжеством. Чину посвяченя довершив Є. Е. Впреосв. митрополит в сослуженю крилошан львівскої Капітули Впр. оо. Л. Туркевича і Б. Пюрка і 22 священиків з деканата бобрецкого і сусїдного ходорівского під проводом оо. деканів. Позаяк погода сприяла прегарна, то народу зібрало ся величезне множество — з сусїдних сїл прибули і процесії. Прехорошу патріотичну, добре обдуману проповідь коло церкви виголосив Всч. о. М. Дзерович, парох Глїбович свірских, з властивою собі краснорічивостію. На торжество прибув також Впр. о. митрат В. Фацієвич, архипресвитер станисливівскої Капітули, і ц. к. староста бобрецкій п. Курилович. Високопреосвящений, радо і щиро витаний всїми, був задоволений з цїлого принятя і оцїняючи велику ревність о хвалу Божу місцевого пароха о. К. Фацієвича, надїлив єго відзнаками крилошаньскими.
Страйк робітників цегольняних у Львові. Вчера застрейкувало 1500 робітників з 21 львівских цеголень. Стрейк розпочато богослуженєм в костелї Домініканів о упрошенє ласки Божої. По богослуженю мав відбути ся похід головними улицями міста, однак злива перешкодила тому і всї в як найбільшім спjкою розійшли ся домів. Коло цеголень на Зеленім сконсиґновано війско і поліцію. Показує ся, що сконсиґновано без потреби, бо стрейкуючs поступають поки що дуже з тактом. Они лиш жадають: підвисшеня платнї за виріб тисячки цегол з 2 зр. 45 кр. на 3 зр. 20 кр., лїпшого поміщеня як доси в бараках і здоровійшої води до питя. [По декотрих цегольнях, як кажуть, мусїли гноївку пити]. Як довго протягне ся стрейк, годї передвидїти. Робітники сильно обстають при своїх справедливих жаданях, знов же властителї цеголень загадали спровадити инших робітників, а наколи-б се не удало ся, то й застановити роботу. Остаєсь надїя, що може власти покликаній до того удасть ся знайти якійсь спосіб загоди.
Святкованє недїлї по трафіках і колєктурах. Міністерство фінансів рішило, щоби помічники заняті в трафіках спочивали кождої другої недїлї через 24 годин. Коли в трафіцї єсть лиш один помічник, то або трафіку треба замкнути, або має продавати сам властитель. На переступників сего рішеня постановлена кара від 5 до 20 зр. Колєктури льотерійні мусять замикати ся в недїлї о 12-ій годинї в полудне.
Дрібні вісти. В черновецкім університетї на 1895/96-ий рік шкільний вибрані: ректором проф. д-р Євсевій Попович а деканами видїлів: богословского д-р Еміл. Воюцкій, правничого д-р Кароль Гілєр а фільософічного д-р Оскар Тумлірж. — Д-р Тадей Скалковскій, адвокат і посол сойму краєвого, купив від Болеслава Августиновича посїлість Шептичі в повітї рудецкім за 80.000 зр. — Доповняючій вибір одного члена повітової ради з міста Коломиї розписаний на день 17-ого липня с. р. — Деканом видїлу фільософічного університету львівского вибраний д-р Роман Пілат. — Скаженина у псів появила ся в Березові повіта коломийского. — Колєґія професорів львівскої політехніки рішила покликати на катедру астрономії і ґеодезії д-ра Вячеслава Ляску, доцента висшої ґеодезії в школї політехнічній в Празї. — Посїлість Вербівку повіта борщівского купив від Шапси Розенбавма за 110.000 зр. Станислав Рудроф. — И. Зільберман купив посїлість Северів коло Озїрної за 53.000 від Н. Мічковского.
Дѣло