З соромом провалила ся тота велика коаліція з трех найбільших сторонництв ради державної — нїби-то "staatserhaltender" Parteien, — коаліція, що була плодом самолюбства тих сторонництв, маючи консервувати так званий "Besitzstand" упривілеєваних народностей і верств на кривду безправних. Провалилась тота велика коаліція мимо того, що розпоряджала такою більшостію, якої мабуть нїколи ще в долитавскій палатї послів не бувало — числила-ж она 228 голосів зовсїм певних! А мимо того за несповна два роки довела она до такої прострації, що не тілько сама провалила ся, але ще й полишила по собі такій невідрадний стан відносин, що навіть годї було зложити парляментарного міністерства, а мусїла корона для полагодженя найконечнїйших потреб держави поставити тимчасово міністерство урядниче.

 

Такій конець великої коаліції і коаліційного правительства ми передвидїли і віщували з самої хвилї настаня єї — ми бачили, що тота коаліція не вийде на добро анї интересам держави анї покривджених народів і верств суспільних. Оно так і сталось. Коаліція не мала моральної основи — то, хоч і яка була чисельно сильна, мусїла упасти під напором опозиції дуже малочисельної, та за те заступаючої прінципи морали. Тота велика коаліція власне длятого не могла полишити по собі нїчого замітно великого — она полишила хиба звістне чудовище: субкомітетовий проєкт реформи виборчої та слїд зароду долитавскої "панами"...

 

Так звані "новокурсники" наші — від самого початку коаліції дуже злобились на нас: чому ми не одушевляємось коаліцією, як одушевлялись они до послїдного єї издиханія. В интересї коаліції і при помочи єї они поставили навіть орґан ad hoc — для войованя против нас... навіть памфлєтами индівідуів запобігаючих паньскої ласки для личних цїлей... Та все те не збило нас з дороги совісти і правди — ми такої коаліції не могли і не сміли підпирати!

 

Що дальше буде — побачимо. По упадку сеї коаліції може настати друга — може лучша, а може й така сама як перша. Від того буде й зависїти становище Русинів і нашого орґану. На мамелюцтво ми нїколи не подамо ся!

 

Дѣло

21.06.1895