Впродовж карантинних обмежень пари змушені проводити дні й тижні разом – в одних любов спалахує з новою силою, інші ж не витримують і несуть документи на розлучення. Окситоцин – пептид, що виробляється в мозку, ймовірно, частково відповідальний за ці рішення: як відомо, цей нейронний модулятор може посилювати позитивні почуття. Але тільки тепер виявилося, що він здатен викликати й агресію. Таких висновків дійшла команда науковців з Науково-дослідного інституту імені Вейцмана та Мюнхенського Інституту психіатрії імені Макса Планка. Науковці змінювали та досліджували мозкові клітини, що продукують окситоцин, у мишей, які живуть в напівприродних умовах. Результати можуть надати нові свідчення для лікування окситоцином різних психіатричних захворювань – від соціального страху та аутизму до шизофренії.




Зображення: Weizmann-Institut für Wissenschaften.


 

Чимало свідчень про дію нейромодуляторів, зокрема окситоцину, отримують у процесі поведінкових розвідок в лабораторіях за стандартних лабораторних умов: тут усі параметри підлягають строгому контролю, отже – штучні. Низка нових досліджень все ж доводить, що поведінка миші в напівприродних умовах може розповісти значно більше про її природу, особливо коли ці дані потрібно екстраполювати на людину.

 

Команда на чолі з нейробіологом Алоном Ченем (Alon Chen) створила макет, що дав змогу спостерігати за мишами в середовищі, дуже подібному на природне. Впродовж восьми років команда працювала над своїм дослідженням: і вдень, і вночі науковці записували на камери активність гризунів, потім їхню поведінку піддавали комп’ютерному аналізові.

 

Новинкою стало використання при цьому оптогенетики та власного пристрою, який вчені розробили для імплантації, що давав змогу з допомогою світла дистанційно вмикати або вимикати певні нервові клітини в мозку. Так учені змогли прослідкувати поведінку мишей в природному середовищі та водночас проаналізувати певні мозкові функції.

 

Окситоцин став своєрідним тестовим запуском експериментальної системи. «Гормон любові» вже тривалий час підозрюють у тому, що він не просто провокує позитивні почуття, а радше підсилює сприйняття соціальних сигналів і так, вже залежно від індивідуального характеру та середовища, сприяє соціально незвичній поведінці. Для дослідження команда використала мишей, у яких вони злегка активували клітини гіпоталамуса, що продукували окситоцин.

 

У напівприродних умовах тварини продемонстрували спочатку посилений інтерес одне до одного, а потім й зростання агресивної поведінки. І в суто чоловічому природному соціальному середовищі агресивної поведінки варто було очікувати, коли тварини конкурували за харчі або територію.

 

Це означає, що соціальні умови сприяють конкуренції та агресії. Натомість посилене продукування окситоцину в мишей, що перебували в класичних лабораторних умовах, приводить до зниження агресії. Тож зміна ситуації впливає й на дію окситоцину.

 

Якщо «гормон любові» – це радше «соціальний гормон», що це означає для його фармацевтичного застосування? Дія пептиду залежить і від контексту, і від особистості. Тобто в терапії потрібен дуже диференційований підхід. Складність поведінки можна зрозуміти, лише досліджуючи її у складному середовищі – тільки тоді отримані дані можна буде екстраполювати на людську поведінку.

 

 

"Liebeshormon" Oxytocin kann auch Aggression verstärken

mpg.de, 15. JUNI 2020

Зреферувала С.К.

21.06.2020