Малий фейлетон.

 

Jakaż to gwiazda świeci aa wschodzie

Gwiazda nowego imienia?......

 

Живемо на переломі. На наших очах ломилися залізні фронти, великі армії, ломилися держави, престоли, кабінети, секретаріяти і комісаріяти, ломилися королі, міністри, ґенерали, ломилися старі правди, теорії, прінціпи... З хаосу має виринути новий світ, новий лад, мають вродитися: нове життя і нові люде. На галицькім ґрунті, що правда, нічого відрадного до сеї пори не вродилося.

 

Що-йно на днях має вродитися партія реальної політики. Значить, йде на світ нова дитина. Мій добрий знакомий Іван Страхопудович Плосколоб запевняв мене, що вродиться певно. Зрадив мені навіть деякі подробиці. Отже нововродок є замовлений, а прихід його назначений на день 29 червня в салі Народного Дому. Батько дитини невідомий, хоть сильна тінь підозріння паде на моторного посла Заморського, породові болі приняв на себе п. Лев Черкавський, а на кумів зголосили ся: Теодор Новіна-Ґіссовський, д-р Антон Лисяк, Микола Третяк, Іван Пашкевич, Микола Демчук та Лев Яворський і ще дехто. Хрестити буде парох Болехова о. Іван Давидович, за дячка стане Шкирпан а як повитуху впишуть у "свидітельство хрещенія": селянина Недропу. Фахову поміч приобіцяли старости і польські орґанізації народові.

 

Ся подія, — що безсумнівно матиме політичне значіння що найменше таке, як перше "собраніе", на якому подвизались Черкавський — Ґіссовський — Давидович, — чомусь то до сеї пори не найшла ні відгомону, ні реклями у львівській пресі. Мовчать про неї польські денники; мовчить благорозумно і "Прикарпатская Русь". Не виводить нікого з рівноваги й се що "Пробій" покінчив чи кінчає своє безславне животіння, а на його місце має появитися "Миръ". "Миръ" ріжнитиметься від свойого попередника мабуть тим, що коштуватиме більші гроші... видавців, то й певно ще коротші будуть дні його життя. Дарма. Минули безповоротно часи, коли можна було йти на село і дурити селян "Руским селянином". Нині український селянин инакше дивиться на світ. Освідомлюючу працю від вибуху війни велаж прецінь і веде до сьогодні жандармерія.

 

Та се друга справа. Важне те, що стоїмо перед великою історичною подією. Родиться нова партія. З востока сходить нова зоря в іменах вичислених повище мужів, що беруться творити hoве життя, нові відносини на нашій змученій землі.

 

Імена мужів говорять самі за себе: тверді. Та широкий повоєнний загал мало про них знає. Тому, користуючись інформаціями розмовного Івана Страхопудовича Плосколобова, позволю собі на скромні, аматорські знимки новосходячих звізд.

 

Над Черкавським можна би властиво перейти до порядку денного. Він зовсім незамітна і неінтересна фігура. Пригадує собою ґрамофон. Плити купує і закладає мабуть посол Заморський. Ґрамофон стоїть на столі в "каварні Зємянській" і грає. Грає очевидно так, як наставлена плита.

 

Визначнійша індивідуальність є Теодор Новіна Ґіссовський. Се з уродження муж високополітичний. Високий ростом, порішений брунет, боками шпаковатий, широкоплечий, колись аристократ серед стін "Русскаво Касина". Все любив Русь, пиво, дівчата і атлєтичні дужання в Театральній каварні. Все носив буйну чуприну і зазначував свою буйну вдачу. На політичну арену виступав рано, навязавши тісну дружбу з п. Марією Ржуцідло, що й довело до політичної афери, яка закрутилася довкола §516. (уведеннє). Вийшли з того дальші непорозуміння. Молодий політик у перших своїх виступах з п. Марією не афішувався своїм іменем, а скривався скромно під іменем приятеля Дорожинського. Щойно конфронтація пні Марії Ржуцідло з Дорожинськнм повела справу на инший шлях. Політичні противники не попускали. Скоїлася нова політична афера. Молодого політика обжалували о §461 (обманство). Було се в р. 1897. (дотичні акти судові Сек. ІІІ. ч.: 14061, 15558, 18675). Як справа покінчилася, не буду переповідати; досить що людину переслідували. Дальшим етапом в політичній карієрі Ґіссовського було його кандидовання до Ради держ. зі Скалатського округа. І тут не повезло. З вибухом війни запроторили його Австрійці у Талєргоф, відти післали на італійський фронт; за української влади був він комісарем в Белзі, опинився як і другі в Бриґідках. Випущений на волю береся знов до роботи і як оден з перших стає герольдом при Льві Черкавськім. Працює над порозумінням двох братніх народів. Як кардинальну умову ставить: прийняття його до судової служби і виплата поборів від року 1914. Умови не надто важкі. Може прийти до згоди.

 

Про другі звізди другим разом.

 

Громадська думка

07.06.1920