Кожна третя жінка – носій мутації, що походить від неандертальця. Завдяки цій архаїчній зміні жінки менше страждають від викиднів та в середньому народжують більше дітей. Суть в тому, що мутація розташована в рецепторах гормону прогестерону, що відіграє важливу роль у процесі вагітності. Це могло б також пояснити, чому до сьогодні така неандертальська генетична варіація зазнала значного поширення.
Зображення: MPG, Igor Korchak/ iStock.
Дехто з наших предків схрещувався з неандертальцями, тож донині ми – носії генетичного спадку людей крижаної доби. Близько двох процентів геному європейців походить від неандертальця – і ці гени виконують важливі функції: вони посилюють імунну систему та захищають від вірусів, допомагають розщеплювати жир і надають європейцям світлого кольору шкіри. Навіть наші денні ритми можуть зазнавати впливів цих архаїчних генів.
Ще одну функцію генетичного спадку від неандертальця виявили науковці на чолі з Г’юго Цеберґом (Hugo Zeberg) з Інституту еволюційної антропології імен Макса Планка в Лейпцигу. У межах свого дослідження вчені дослідили походження та функції генетичної зміни, що в сучасного населення присутня відносно часто. За цієї мутації змінені дві ділянки ДНК з інструкціями для рецепторів гормону прогестерону. Рецептор прогестерону відіграє важливу роль у процесі вагітності: він провокує низку реакцій, в процесі яких матка готується до імплантації та розвитку ембріона.
Цеберґ та його колеги перевірили три неандертальські геноми. Вчені задалися запитанням: чи люди льодовикового періоду вже були наділені цією генетичною варіацією й чи вона належить до успадкованих від неандертальців мутацій.
І справді, V660L-варіацію науковці знайшли у всіх трьох неандертальських геномах. Крім того, в сучасних людей, наділених цією мутацією, вона розташована в ділянці ДНК, що складається з принаймні 56 000 пар основ і, як відомо, потрапила до геному homo sapiens від неандертальця. Наступні аналізи засвідчили, що приблизно 40 000 років тому ця мутація була ще рідкіснішою серед наших предків, але потім з роками ставала все поширенішою.
Сьогодні майже кожна третя жінка в Європі є носієм цього від неандертальця успадкованого рецептора прогестерону, засвічує порівняння генетичних даних понад 450 000 людей. 29 % європейських жінок наділені копією неандертальського рецептора, а 3 % жінок – двома. «Частка жінок, що успадкували ці гени, майже в 10 разів вища, ніж тих, що успадкували всі інші неандертальські генетичні варіації», – сказав Цеберґ.
Але чому ця неандертальська мутація зазнала такого сильного поширення? Аби це з’ясувати, Цеберґ та його команда дослідили, чи носії V660L-варіації своєю вагітністю чи поведінкою розмноження відрізняються від тих, що позбавлені цієї мутації.
Виявилося: жінки з варіантом неандертальського гена рідше зазнають викиднів та кровотеч під час вагітності. Крім того, в сім’ях носіїв цього варіанту рецепторів народжується більше дітей. «Ці результати засвідчують, що неандертальські варіанти рецепторів позитивно впливають на плодючість», – сказав Цеберґ.
На думку науковців, позитивний ефект міг би пояснити, чому генетичні варіації неандертальців збереглися у наших предків та в нас, а ще й зазнали сильного поширення. «Рецептори прогестерону – це приклад того, як сприятливі генетичні варіанти, що через змішування з неандретальцями перейшли до homo sapiens, можуть впливати на сьогодні живих людей», – сказав Цеберґ.
Врешті це означає, що плодючістю ми принаймні частково завдячуємо нашим родичам з льодовикової ери.
Nadja Podbregar
Neandertal-Gen macht Frauen fruchtbarer
Max-Planck-Institut für evolutionäre Anthropologie, 27/05/2020
Зреферувала С.К.